Наш вчорашній розмірений та розпланований день в одну мить став сенсаційним. Таке буває дуже рідко. Може, навіть раз в житті. Але про все по порядку.
Вчора ми з братом і чоловіком приклали максимум зусиль, щоб нашій старенькій мамі було комфортно провідати могилу батька у його земних сто років від дня народження. Хлопці зібрали все необхідне для відвідин кладовища, я взяла букети сухоцвітів, що заготувала заздалегідь. Провідали і батька, і його батьків - наших дідуся і бабусю. Мама весь цей час гарно трималася, щоб не показати нам свою слабкість. Ми теж її підтримували і хвалили, яка вона молодець і як гарно ходить без нашої допомоги.
Вдома хлопці пішли смажити заплановані та замариновані заздалегідь шашлики. А ми з мамою пообідали, і вона пішла відпочивати після надто великого як для неї фізичного та морального навантаження.
Тимчасом брат готувався їхати вечором додому, зустрічати свого єдиного сина з передової. Наш захисник вже давно на фронті, і от нарешті приїздить у відпустку. Брат весь в очікуванні, у пакуванні гостинців із села для сина. Ну а я - на кухні, готую печену картопельку і чекаю на шашлики.
І раптом чую - хтось заїжджає у двір. Виглядаю - бус кольору хакі. Дивна неймовірна думка осяяла мене: Діма? Так, це він, племінник, який вирішив нас здивувати і по дорозі додому із фронту заїхав до бабусі!!!
Уявити, якою була реакція кожного з нас, неможливо. Я, звісно, розплакалась одразу, коли Діма мене обійняв і сказав напівжартома: "Тьотя Валя, я голодний, давайте їсти!" Бабуся Діми, тобто моя мама, взагалі очам своїм не повірила, але й не розплакалась, як я. Сильна жінка! 😎
А от брат, коли побачив в хаті свого бійця, - просто завмер від несподіванки. Його ноги підкосились, і він сперся об двері. Але слова застрягли у нього десь всередині. Так і стояв мовчки, поки син не розворушив його до нормального стану.
Це було найкращим завершенням нашого розпланованого розміреного дня. Щастя зустрічі і прихований всіма біль війни несправедливо переплелися в одне ціле. На вигляд спокійний та веселий племінник насправді ох як змінився... Фізичне здоров'я вже на грані виснаження. Як і ментальне. А йому ще й сорока немає. Та, слава Богу, - живий. І ми ловимо кожну секунду перебування з ним, як найбільшу радість.
Господи, бережи всіх наших воїнів! 🙏
Congratulations @valentinalife! You have completed the following achievement on the Hive blockchain And have been rewarded with New badge(s)
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOP