One fine day we went for a walk with my seven-year-old daughter. We planned to go back and forth to the forest for half an hour. But the walk lasted four hours.
First we went outside the village. The road passed by well-cultivated and abandoned gardens. Apparently, some people moved from here to the city for permanent residence.
Along the way, we often stopped to take a few random photos.
Finally we reached the forest. It was wonderful in the forest - quiet, calm. The air was extremely clean. I wanted to take a deep breath.
We chose a barely marked forest road and followed it. We were often distracted, trying to find mushrooms or something else interesting. In short, we had fun. Unfortunately, there were no mushrooms, as the summer is very dry.
Suddenly the forest ended and we came out into some abandoned garden.
To me this meant that our affairs were bad, for we were not to find any garden according to the plan. So, we went somewhere wrong, we got lost. I have been to this forest many times and have never seen anything like it. Everything would have been fine, but I had a child with me who was already tired.
The first thing I did was take out my phone to see where we were on the map. It turned out that we entered that part of the forest where I had never been and, having crossed it completely, came out on the other side. We sat down on stumps, rested a little, I determined the direction and we went home.
As it turned out, even knowing the direction reliably, success is not yet guaranteed. We went to a ravine with very steep banks. Trying to bypass it, we moved further and further away from home. We had to cross it in the most gentle place. But here it was not without falls.
Our walk had long ceased to be pleasant, and I even panicked a little. Because of that, I even forgot to take pictures of our way.
In the end, after four hours of wandering through the forest, we reached the village we needed. Unfortunately, the child was very tired and often informed me that her legs hurt.
Soon we were home. All's well that ends well. Now, despite all the negativity, we have only pleasant and fun memories left.
Українська версія
Одного чудового дня ми пішли гуляти з моєю семирічною дочкою. Ми планували сходити до лісу і назад на півгодини. Але прогулянка тривала чотири години.
Спочатку ми вийшли за село. Дорога проходила повз добре оброблені та занедбані городи. Мабуть, частина людей переїхала звідси до міста на постійне проживання.
По дорозі ми часто зупинялися, щоб зробити кілька випадкових фотографій.
Нарешті ми дійшли до лісу. У лісі було чудово – тихо, спокійно. Повітря було надзвичайно чисте. Мені хотілося глибоко вдихнути.
Ми вибрали ледь помітну лісову дорогу й пішли нею. Ми часто відволікалися, шукали гриби чи ще щось цікаве. Одним словом, нам було весело. На жаль, грибів не було, бо літо дуже посушливе.
Раптом ліс закінчився, і ми вийшли в якийсь занедбаний сад.
Для мене це означало, що наші справи йдуть погано, бо за планом ми не повинні були знайти жодного саду. Значить, ми кудись не так пішли, заблукали. Я був у цьому лісі багато разів і ніколи не бачив нічого подібного. Все б добре, але зі мною була дитина, яка вже втомилася.
Перше, що я зробив, це вийняв телефон, щоб побачити, де ми на карті. Виявилося, що ми зайшли в ту частину лісу, де я ніколи не був, і, перетнувши її повністю, вийшли з іншого боку. Ми сіли на пеньки, трохи перепочили, я визначив напрямок і ми пішли додому.
Як виявилося, навіть достовірно знаючи напрямок, успіх ще не гарантований. Ми вийшли до яру з дуже крутими берегами. Намагаючись обійти його, ми все далі віддалялися від дому. Довелося перетинати його в найбільш пологому місці. Але й тут не обійшлося без падінь.
Наша прогулянка давно перестала бути приємною, і я навіть трохи запанікував. Через це я навіть забув сфотографувати наш шлях.
Зрештою, після чотирьох годин блукання лісом, ми дісталися потрібного нам села. На жаль, дитина дуже втомилася і часто казала, що у неї болять ніжки.
Незабаром ми були вдома. Все добре, що добре закінчується. Зараз, незважаючи на весь негатив, у нас залишилися тільки приємні та веселі спогади.
The rewards earned on this comment will go directly to the people( @o1eh ) sharing the post on Twitter as long as they are registered with @poshtoken. Sign up at https://hiveposh.com.
GPS в телефоні таки рятує життя)... Добре, що хоч вибралися звідти, будьте обережні!)
Цього разу капець як знадобилося GPS. І головне, що ми вже не раз так гуляли, а тут...
А сливи та горішка не зібрали?🤣
Не до того було 😀
Congratulations @o1eh! You have completed the following achievement on the Hive blockchain and have been rewarded with new badge(s):
Your next target is to reach 3000 upvotes.
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPCheck out the last post from @hivebuzz: