Складно писати про себе і про своїх дітей. Вони для тебе найкращі і тому слід писати хоч трохи скромно і об'єктивно.
Дітей у прямому значенні слова у мене поки що нема, але є діти-коти і діти-вірші...
Щодо творчості, я ніколи не писала надто багато і постійно. Натхнення накочує , як хвилі... Хвилі, пов'язані з якимись емоційними і важливими подіями.
У 16 я писала дуже похмурі вірші, наповнені світовою скорботою, а також була готесою... Думаю, багато поетів починали саме так :)
Згодом було багато мовчання, трохи слів і впродовж 10-12-ти років назбиралось трохи хороших і не дуже віршів... У мене бувають приступи перфекціонізму, тому свою майбутню збірку змінювала сто п'ятдесят разів, додаючи і віднімаючи певні поезії.
Цей довгобуд почав мене обтяжувати.
Давні мрії потрібно здійснювати або відміняти й забувати.
Отож, навесні 2019 з'явилась моя друга збірка поезій - "Ехо". Це була гарна весна, наповнена презентаціями, виступами і вдячністю. Чесно, я скучаю за цими часами...
Бо наступна весна 2020 принесла мені і всім covid19 і карантин. Тому багато творчих планів довелося перенести у невизначене майбутнє...
Але все пізнається у порівнянні. Саме живучи в селі останні кілька місяців, я збагнула, що дуже люблю організовувати творчі вечори (свої і колективні), що попереду багато цікавого.
Люди часто кажуть, що не люблять віршів або їх не розуміють. Частково винна школа, яка в дитячі душі намагається запхати надто складні, нудні або сумні вірші. Зрештою, чи можна ставити оцінку за декламування вірша або за розуміння літтвору? Це як ставити оцінку квітці за її цвітіння або пташці за її спів...
Я мрію, щоб люди любили вірші, бо вони лікують душу. Тепер стараюсь писати оптимістично і показувати світло вкінці тунелю. А вам би було цікаво іноді читати мою або взагалі українську поезію?
Якщо так - голосуйте за цей пост і будемо зустрічати цю осінь разом!
Ти пали не пали, а мости оті не горять.
Ти сама собі вітер, і ніж, і брат.
Не стріляй, не отруюй і не души.
Так не виженеш привидів із душі.
Дихай глибоко, всядься ось так зручніш.
І виймай по міліметру той ніж.
Хто б тебе не тішив і не латав.
Ти сама собі лікар і шарлатан.
Ця душа, наче леґо: складай, терпи,
бо з твоєї чаші ніхто не пив.
Бо чужа душа - то таємний ліс.
Це не добре, не зле і не варте сліз.
Хай отрута стане святим вином.
Може біль твого брата - це не кіно?
Може тінь твого ворога - твоя тінь?
Як обіймеш її - воскреснеш ще при житті.
Як не можеш зігріти, хоча б світи.
*Все навколо прекрасне, бо все - це ти.****
(Lili de Leopolis)
(Фото з інтернету)
Congratulations @lilideleopolis! You have completed the following achievement on the Hive blockchain and have been rewarded with new badge(s) :
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPDo not miss the last post from @hivebuzz:
Браво, браво, бравооооо!!!!!!
Може тінь твого ворога - твоя тінь?
Як обіймеш її - воскреснеш ще при житті.
Як не можеш зігріти, хоча б світи.
Все навколо прекрасне, бо все - це ти.
...слова цього вірша підняли бурю емоцій, я щаслива, я плачу, я схвильована... Мені близька твоя поезія, Лілі!
Дякую,Олю!!! Але судячи з кількості голосів, прихильників поезії тут мало:((((