Вересень подарував нам шматок бабиного літа. Жовтень був мінливий і капризний, змусив трохи померзнути, а потім бризнув на дерева усіма барвами і теплим сонцем. Ось на порозі вже й повелитель ночей Листопад, найбільш депресивний місяць, бо часто буває так, що листя вже опало, а снігу ще нема. Чорно-білий світ особливо гостро відчувається тут, у селі, на лоні природи, де я зараз живу. Для мене це також місяць поетичних вечорів, походів у кіно та на концерти, а також довгих вечорів з переглядом улюблених фільмів... Отже, не все так погано:)
ПАДОЛИСТ
Спалахне і дотліє ліс,
обірветься спів на півслові.
Повелитель ночей - Падолист -
всіх невдячних у сіті зловить,
наче курку хитрющий лис,
мов павук машкару бездомну.
Не іди на вечірній блиск,
не розказуй Йому про втому.
Без його співчутливих сліз
і стареньких казок кольорових
проживи, не скотися вниз.
Хай шипшина вколе до крові,
вітрюган хай завиє на біс,
і туман поклониться в пояс.
Ти не смій докоряти собі,
що не так розвивається повість.
Хай болить і спадає віск,
і ожина хапає за литку.
На найвищому звуці завис
той сюжет, що звершиться влітку.
А з чим у вас асоціюється місяць листопад? Пишіть у коментарях, а також приєднуйтесь до моєї ініціативи під гаслом: "Осінь - пора поезії!" Щоп'ятниці розміщуйте в українських спільнотах власний або чужий вірш з теґом #fridaypoem
До зустрічі у вулику!
Чудовий вірш, як завжди хвилює і надихає на глибокі роздуми про життя. Дякую.
Дякую за уважне читання:)