Традиції

Мені здається, що немає такої людини, яка б не хотіла мати ніяких коренів, історії, не мріяла б про родове гніздо і спадкоємні сімейні традиції. Багато хто про це просто ніколи не замислювався. Ми живемо одним днем, чекаємо схвалення тут і зараз, відчайдушно хочемо сподобається незнайомим людям. Деякі готові навіть платити за ілюзію про себе - орендовані букети квітів, порожні коробки від прикрас, ілюзія ідеальної шкіри, ідеальної фігури, розкішного життя, але що все це для вічності?Самообман.

Наше життя сьогодні складається з побутової метушні, нескінченних кар'єрних перегонів і коротких перепочинків для нового ривка. Сім'я відходить на другий план, що говорити про традиції. На мій погляд, саме ця складова вносить в життя гармонію і створює ідеальне середовище для виховання. Можливо, у вас немає сімейного герба і ви не царської крові, але якщо почати писати сімейну історію сьогодні, то вона вийде не гірше, ніж у вінценосних осіб.Вечірнє читання, спільна молитва, якщо сім'я віруюча, недільні обіди, фотографії предків на стінах з історіями про їхні досягнення, сімейна страва, фамільні коштовності (нехай це будуть дріб'язкові колечка або біжутерія в скриньці), "столове срібло", придане дочкам на весілля , сімейна бібліотека, архівні матеріали, рукописні листи, пов'язані мотузкою, спогади - легенди. Можливо, комусь здасться, що все це безнадійно застаріло, але це не так.Багато європейців досі живуть традиціями, зберігаючи свій рід, продовжуючи постачати світу високоосвічених гравців в поло, з царської поставою. Ми прагнемо не цього, наша мета - писати історію заново, ростити дітей, для яких вічні цінності важливіші, ніж утопічні слогани Pepsi, суєта і одномоментні радості, що перетворюються в порох і тлін. Наша мета - не дати розтоптати найцінніше, що сьогодні у нас залишилося - інститут сім'ї та шлюбу, силу духу, нашу віру і милосердя - то, чим в усі часи була багата загадкова Слов'янська душа.