Ви коли-небудь замислювалися, чому військові академії світу витрачають мільярди на розробку новітніх радарів, систем наведення та високоточних ракет? Яка марнотратність! От якби вони зазирнули за «порєбрік», то зрозуміли б: усі ці металеві дурниці — вчорашній день. Майбутнє військової справи лежить не в площині фізики чи інженерії, а в площині середньовічного мракобісся та відвертого сюрреалізму. Останні новини про плани використовувати мощі Олександра Невського для захисту Криму від нальотів — це не просто чергова порція новинного трешу. Це, друзі мої, справжній технологічний прорив, який заслуговує на окрему кафедру в духовних семінаріях.
Уявіть собі цю картину: вечір, степ, небо розривають звуки двигунів безпілотників. Усі нормальні люди в цей момент шукають прихисток або, на крайній випадок, намагаються збити цілі ракетами. Але наш «духовний воїн» діє інакше. Він не хапається за пульт керування зеніткою — навіщо ці матеріальні обмеження? Він дістає скриньку з мощами. І тут починається найцікавіше, свого роду сакральна аеродинаміка. Адже як працює ця система ППО? Очевидно, що методологія ще не досконала, і саме тут криється головний біль для стратегів.
Використання голови святого, особливо якщо вона має грізний оскал, — це вже вищий пілотаж. Це як активна перешкода, що випромінює таку порцію ідеологічної вищості, що дрон, бідолаха, просто лякається, втрачає зв'язок із супутником і від сорому йде в піке прямо в море. Це справжня «мерцаюча» технологія — дригання мощами в бік ворожого об’єкта, безперечно, збиває з пантелику будь-яку електроніку. Хоча, відверто кажучи, я б не хотів бути тим оператором, якому видали в інвентар лише в'ялений кишечник або якусь менш престижну частину тіла угодника.
Як, скажіть мені, сконцентрувати благодать через умовно ліву п’яту святого, щоб вона змусила безпілотник змінити курс? Це ж питання рівня докторської дисертації! Тут потрібна спеціальна насадка-розсіювач, можливо, якась особлива єлейна змазка для зменшення тертя духовних енергій об атмосферу. Я впевнений, що конструкторські бюро вже працюють над кресленнями «антидронних реліквіяріїв» із прицільними планками та лазерними цілевказівниками. Якщо підійти до справи системно, то на Помісному соборі можна офіційно затвердити стандарти: на «Шахед» — одну фалангу пальця, на ракету Storm Shadow — цілий таз, не менше.
Насправді, це було б дуже смішно, якби не було так сумно. Весь цей цирк із мощами — це ідеальне дзеркало того, на що перетворилася держава, яка колись мріяла про космічні кораблі, а тепер мріє про те, щоб середньовічні кістки зупинили прогрес. Вони намагаються залатати дірки в реальності, які самі ж і пробили, за допомогою заклинань та релігійного мерчу. Це такий собі екзорцизм геополітичного масштабу, де замість бісів ганяють дрони, а замість здорового глузду — повна відсутність будь-яких рамок.
Ми живемо в час, коли іронія померла, бо реальність перевершила будь-який сарказм. Колись ми сміялися з історій про те, як окроплення техніки святою водою допоможе їй не ламатися. Тепер ми спостерігаємо, як цю ж воду, чи то пак кістки, намагаються перетворити на повноцінний елемент оборонної стратегії. І найстрашніше в цьому не те, що вони в це вірять, а те, що вони справді намагаються підмінити реальну силу — містичним сурогатом.
Тож, коли наступного разу почуєте про черговий успішний «перехоплений» дрон, не поспішайте думати про роботу систем РЕБ. Можливо, це просто черговий святий успішно відпрацював свою зміну, відбиваючи наліт своєю, без сумніву, «найпотужнішою» частиною тіла. А нам залишається лише спостерігати за цим театром абсурду і робити висновки: якщо ворог починає воювати з допомогою мертвих, значить, у нього в запасі не залишилося нічого живого. І це, мабуть, найкращий доказ того, хто в цій війні зрештою виграє, а хто — просто продовжить дригати мощами в порожнє небо.