Привіт, хлопці й дівчата з моєї наукової тусовки! Давно не чіпав клавіатуру, бо життя закрутило — то конференція, то діти з їхніми "тату, а чому небо синє?", то просто хотілося просто посидіти з кавою і подивитися, як сніг падає за вікном. Але ось, нарешті, знайшов час, і одразу ж хапаю вас за руку, бо новина така, що аж серце стискається від захвату.
Уявіть: звичайна вовняна тканина, яка поглинає світло, як чорна діра, і робить це так, ніби сама природа шепоче "ти мій". Звісно, все почалося з птахів — тих самих райських птахів з Нової Гвінеї, які танцюють для самок чорнішим за ніч оперенням. Я ж кажу, природа — це найкращий інженер, правда?
Отже, слухайте історію. Дослідники з Корнельського університету, ті, що в Раді Лабораторії Дизайну Одягу (звучить пафосно, але це реальні хлопці з мікроскопами), натхнені оперенням magnificent riflebird — це такий райський птах, який виглядає, ніби хтось намалював його вугіллям на небі. Його пір'я не просто чорне, а ультрачорне: відбиває менше 0,5% світла. Чому? Бо там, у мікроскопічних гачечках і волокнах, світло не відскакує назад, як від дзеркала, а блукає всередині, як у лабіринті, і зникає. Круто, еге ж? Але люди ж не можуть просто милуватися — вони мусять це скопіювати. І ось, взяли звичайну білу мериносову вовну (ту, з якої в'яжуть светри, що не дряпають), занурили в розчин з полідаопаміном — це штучне меланін, той самий пігмент, що робить нас темнішими на сонці, — і витримали пару годин при 35 градусах. Результат? Вовна чорніша за мою душу після нічного кодингу.
Але це ще не все, бо просто фарбування не дасть того ефекту. Далі — плазмове травлення, ніби лазером по поверхні проштрикують. За годину-дві на потужності 40 ват під тиском вакууму з'являються нанофібрили — крихітні колючки, які тримають світло в пастці. І вуаля: тканина відбиває всього 0,13% світла в видимому спектрі! Для порівняння, комерційні "чорні" матеріали, типу тих флокованих, дають 0,27%, а пташине пір'я — аж 0,97%. Це ж перемога, братці! І головне — вона дихає, гнеться, не рветься після прання, і чорнота тримається під будь-яким кутом, до 120 градусів. Не то що ті синтетичні дива, які блищать, як мій старий телевізор у темряві.
a WMW, b PDAMW та c UBW. Для кожного зразка записуються спектри для i. C 1s, ii. N 1s, iii. O1s і IV. S 2 с. Спектри S 2p розділяються, включно зі спін-орбітальним розщепленням, 2p3/2 (тире-лінії) та 2p1/2 (суцільні лінії).
Я тут подумав: а для чого це все? Ну, для моди, звісно — уявіть сукню, натхненну тим самим птахом, де тіні грають самі з собою. Або камуфляж для солдатів, який не видно ні вдень, ні вночі, бо поглинає тепло від сонця, як терморегулятор. Ще й для телескопів чи камер — де світло заважає, там ця тканина буде королевою. Дослідники вже патентують, і кажуть, що можна так само обробляти шовк чи бавовну. Ларісса Шепард, одна з авторок, пише: "З точки зору дизайну це бомба, бо наша тканина носиться, а не просто лежить у музеї". А Хансаді Джейамаха додає: "Світло відбивається між фібрилами, як у пінг-понг, і не виходить". Ха, точно як мої думки в голові іноді!
Знаєте, ці птахи вони мільйони років еволюціонували, щоб бути невидимими в темряві, а ми, люди, за пару місяців у лабораторії переплюнули природу. Але це ж і круто — беремо уроки в еволюції, а не вигадуємо з нуля. Я ось думаю, може, наступного разу спробую сам щось таке змайструвати в гаражі? Хоча з моїми руками вийде, мабуть, просто чорний светр з дірками. А ви як гадаєте — одягнете таке на Хелловін, чи краще для шпигунських ігор? Пишіть у коментах, що думаєте, і якщо маєте свої історії про "темні" винаходи, діліться. До зустрічі в наступному пості, тримайтеся, і нехай ваша темрява буде з науковим присмаком!
💰 Supported @aeneas.fund
1000 ASH burned 🔥