Привіт, друзі. Учора вранці в нас стояв туман — густий, сирий і повний вологи. Власне, туман — це ж та сама хмара, яка опустилася на землю (хоча, мабуть точніше буде сказати - ще не піднялася у небо). Він утворюється з випаровувань, які піднімаються з землі, і крапельки води просто не встигають стати хмарою. Тому все навколо було вкрите дрібними блискучими краплинами — трава, дерева, паркан, навіть повітря здавалося вологим.
Особливо гарно виглядала дротяна огорожа біля дороги, коли я проводжав дітей на шкільний автобус. На дротах були натягнуті тоненькі павутинки, а на них — дрібненсенькікрапельки води. Вони переливалися, мов намистинки, у тьмяному ранковому світлі. Не втримався — зробив кілька фото.
Чесно кажучи, коментувати тут особливо нічого — це просто маленькі замальовки зранку. Два фото звичайні, а от одне, де видно будинок у далині крізь туман, мені дуже подобається. Не можу пояснити чому — просто в ньому є якась атмосфера, спокій і навіть трішки загадковості.
Більше, мабуть, і не скажу — чесно, втомився. Пів дня провів, бігаючи містом у пошуках закінчення для ламінату. Зрештою нічого не знайшов і замовив через інтернет. І тепер трохи злий сам на себе, бо вже мав колись подібну історію з кутниками для плитки — теж марно шукав по магазинах, а треба було відразу замовляти онлайн.
Ну, що ж, знову наступив на ті самі граблі. А все через постійну заклопотаність. Зараз постійно ловлю себе на думці, що найцінніший ресурс - це мій час і тому я злюся, коли через мої прорахунки витрачаю його неефективно (хотів написати намарно, але це не зовсім так, бо я купив продукти, і отримав досвід, хоча й негативний, але все ж цього можна було уникнути).
