Всупереч думці, що всі жінки обожнюють шопінг, я вимушена зізнатися, що я не люблю.
Для мене це нагадує тортури, навіть якщо я іду туди за покупками для самої себе.
Запідозрили я таке ще 10 років потому, коли до мене в гості приїхала подруга і змусила мене обійти всі ТЦ, що тоді існували.
Зараз я прихожу в магазин з чіткою метою і можу в задоволення і уважно оглянути 3-5 магазинів.
Далі моя увага вже розсіяна. Я нічого не бачу в цих величезних колонах речей.
Можливо тому причиной затяжний декрет і карантин, коли онлайн шопінг став чи не єдиною можливістю придбайте НЕОБХІДНЕ, ну і разом пригледіти ще на два кошика хотілок🙈
До речі помітила, що саме онлайн я більш схильна до імпульсивних покупок.
Тому якщо вважати любов до променадів торговими центрами шопоголізмом, то цієї хвороби я не маю.