Привіт, друзі.
На окупованих територіях кацапи збираються встановити московський час. Для них не важливо, що багато людей залишилися без будинків та квартир, що не працюють елементарні комунікації. Головне – підлаштувати під себе хоч щось, наприклад, час.
Hi friends.
Katsapas are going to establish moscow time in the occupied territories. It is not important for them that many people are left without houses and apartments, that elementary communications do not work. The main thing is to adjust at least something for yourself, for example, time.
В цих виродків якась особлива любов до годинників, закарбована на генетичному рівні. Коли радянська армія зайшла до Берліну, то перше, що почали робити солдати та офіцери – це грабувати. Вони були просто зациклені на годинниках. Вони їх крали та вимагали у всіх німців. Військові носили по декілька годинників на кожній руці. Причому, на одних був місцевий час, а на інших – московський.
Це історична правда, доведена не одним істориком та підкріплена свідченнями очевидців. Зараз наче продовжується Друга світова війна. Помінялися лише ролі – тепер росіяни окупанти. Крім того, “любов” до годинників доповнилася ще й унітазами та пральними машинами.
These freaks have a special love for watches, imprinted on the genetic level. When the Soviet army entered Berlin, the first thing the soldiers and officers did was to loot. They were just obsessed with watches. They stole them and demanded them from all Germans. Military men wore several watches on each hand. Moreover, some had local time, while others had moscow time.
This is a historical truth, proven by more than one historian and supported by eyewitness accounts. Now it seems that the Second World War continues. Only the roles have changed - now the russians are the occupiers. In addition, the "love" for watches was supplemented by toilets and washing machines.
Війна проти України, яка розпочалася 2014 року – це свого роду історія про годинники, налаштовані на московський час. Це історія про деяких українців, мозок яких закупорений радянськими штампами та міфами.
В мене, щоправда, трішки змінилася думка про вихідців зі сходу України. Зараз я думаю, що деякі з них дійсно підтримували росію, сумуючи за насадженою “райдужністю” совка. Але основна частина Донеччан та Луганчан говорять, що в їх містах в кінці зими та на початку весни 2014 року з’явилися незнайомці із явним російським акцентом, що дуже відрізняється від російськомовної говірки українців. Вони підбурювали, захоплювали адміністративні будівлі та професійно влаштовували мітинги.
The war against Ukraine, which began in 2014, is a kind of story about clocks set to moscow time. This is a story about some Ukrainians whose brains are clogged with Soviet stereotypes and myths.
However, my opinion about people from the east of Ukraine has changed a little. Now I think that some of them really supported russia, missing the planted "rainbow" of the scoop. But the main part of Donetsk and Luhansk residents say that in late winter and early spring 2014, strangers appeared in their cities with a clear russian accent, which is very different from the russian-speaking speech of Ukrainians. They incited, seized administrative buildings and organized rallies professionally.
Це була невидима армія, що розчинилася між російськомовними місцевими мешканцями. Те, як вони били депутатів, нападали з ножами та агресивно поводилося лякало. Це сценарій не наших революцій. Бо жоден українець не буде нападати зі зброєю на депутата, керівника підприємства чи будь-кого іншого під час мітингів та акцій протесту. Ми можемо боронитися, можемо зі зброєю в руках захищати своє, але аж ніяк не нападати. То були росіяни. А ще, на їх годинниках час завжди був на 2 години вперед.
Зараз я схильна вірити людям Донеччини і Луганщини, які караються за те, що вчасно не розгледіли та допустили ядовиті щупальці російського миру у свої міста. І це дійсно їх провина, що вони так легко дозволили топтати свою землю окупаційними чобітьми та ще й дали змогу побудувати міф про “ополчєнців”, які нібито хочуть від’єднатися від України.
It was an invisible army that dissolved among russian-speaking local residents. The way they beat deputies, attacked them with knives and behaved aggressively was frightening. This is not the scenario of our revolutions. Because no Ukrainian will attack a deputy, the head of an enterprise or anyone else with a weapon during rallies and protest actions. We can defend ourselves, we can defend ourselves with weapons in our hands, but by no means attack. It was the russians. Also, their clocks were always 2 hours ahead.
Now I am inclined to believe the people of Donetsk region and Luhansk region, who are being punished for not seeing through in time and allowing the poisonous tentacles of russian peace into their cities. And it is really their fault that they so easily allowed their land to be trampled by occupation boots and also made it possible to build a myth about "militias" who allegedly want to secede from Ukraine.
