Привіт усім...
Багато думок, а мало слів. Через поганий інтернет у селі я дізнаюсь про новини із запізненням.
Знов прибита останніми подіями цієї війни. Знов терористи недолюди з сусідньої країни стріляють по цивільних людях. 26.05.2023. Нічний масований удар по Україні. Наше ППО збили більшість ракет і дронів.
Але... ракетний удар по Дніпрі. Лікарня і що особливо для мене болісно - вет.лікарня були повністю знищені. Двоє загиблих та понад тридцять поранених... Навіть не знаю, що ще сказати. Та вірю, що переломний момент вже настав і є рух до перемоги.
Але скільки ще жертв?
Насправді я хотіла сьогодні запостити вірш, точніше переклад, який нещодавно мені написався. Так, от ніби сам написався, бо я і не планувала. Побачила у подруги в стрічці фейсбука. Я не пощу нічого російською... Десь може з 2018. Коли натрапляю у старих дописах на якісь мудрі російські цитати, то мене пересмикує.
Але що поробиш, є і хороші пізнавальні статті, і наукові фільми російською. На жаль український контент поки що не сильно розвинутий, але це залежить від кожного з нас. На мою думку хороші статті потрібно перекладати.
Ближче до теми:) Вірш на сторінці подруги чимось мене зачепив, хоч він і простенький. Я дуже вразлива стала.
Автор вірша Ірина Самаріна, а текст оригіналу я скину у коментарі. Переклад вийшов художнім і чим ближче до кінця, тим вільнішим:)
Нагадаю, що в п'ятницю ви можете публікувати свої або не свої вірші під теґом #fridaypoem, щоб український Hive був красивим! 💛💙💛💙
ОДЯГ
Душі не личить голою ходить до смерті.
Поший їй одяг як у інших, будь у тренді.
Хтось гордо одягнув байдужості накидку.
Хтось вплів у коси лицемірства чорну квітку.Хтось помсту приміряє, мов вечірню сукню.
Хтось куці лестощі обрав своєю суттю.
А ти в костюмі простоти і співчуття.
Це застаріле вже. Так не живуть життя.В дитинстві куталась у светрик із довіри.
Він став тісним давно, по ньому плями й діри...
І перехожі витріщаються лукаво.
Та жити в заздрощах не кожному цікаво.Навіщо одягати те, що нам не личить?
Надія зцілює, а сумніви калічать.
Плітки-сітки — сумний костюм для карнавалу.
А можна стороною обійти суЄтну залу.Хай краще совість, ніж пусті блискучі зради.
Хай краще шати із любові і розради
затьмарять жадібність тісну, ядучу.
А прийде час - і назавжди роздягнеш душу...До образів чужих себе не силуй.
Не все, що радять люди, у твоєму стилі.
Хай буде затишно, і внутрішньо, і ззовні.
Та без душі ти просто мертвий або зомбі.
Орисю, дуже сильний і проникливий вірш. Війна проявила твій талант ще більше. Я пам'ятаю: ти писала колись, що вірші пишеш в трудні часи... Коли все добре - вірші не пишуться. Ти зробила переклад російською ?
Ні, російська це був оригінал. Оскільки я нічого не пощу рос. принципово, а думка мені сподобалась, то я переклала на українську.
Хоча ото гуглила про цю поетку,то вона така трохи упорота вата і прихильниця русского мира. Ех, але що вже поробиш. Слово не горобець:)
Ой, я не уважно читала. Пропустила кусок тексту. Я думала - це твій вірш. Схожий на твою творчість.
Ти шикарно переклала! Український варіант більше зворушує!
Дякую щиро за відгук 💞💞💞
Still hopeful that the crisis over there will be resolved. War is the failure of governments to settle disputes in a peaceful manner.🤔