Привіт усім!
То як? Виконуєте хоч якісь власні мрії? Чи чекаєте, поки вони самі здійсняться? Мрії ж бувають різними. Хтось мріє полетіти в космос, а комусь за мрію є одна невимушена посмішка. Я розумію, що не всі вміють мріяти. Багато хто називає це цілями, до яких вони спрямовано рухаються.
А я мрію. Мрію щодня. Мої мрії з крилами, і з запахом троянди. Мої мрії навколо мене. І я часто їх здійснюю самостійно. Я не звикла чекати, хоча терпіння в мене, дай Боже кожному.
Одна з таких мрій була попити каву на терасі ресторану "Сопрано" на останньому поверсі готелю Таурус. Мені здавалося, що з цієї високої будівлі відкриються неймовірні простори мого улюбленого Львова.
І назва така музична! Сопрано!
Я вибрала день, вибрала час, одяг. Все було для того, щоб записати відео-привітання в день народження хлопцю, який мені подобається. І нарешті здійснити мрію.
На ліфті я піднялася на восьмий поверх цього готелю. Мене зустріли офіціанти і запропонували вибрати собі зручне місце на терасі. Згодом принесли каву Лате і смачний, от дійсно смачний чіз-кейк.
Ось. Ви можете оглянути краєвид з ресторану "Сопрано" на останньому поверсі Готелю Таурус. Якщо чесно не дуже, нічого особливого. А з іншої сторони було видно лише квартал новобудови. Я відчувала, що в ресторані якось дуже тісно. При запису відео-привітання були чутно шуми. І ще мене постійно відволікали погляди офіціантів і інших гостей ресторану.
Тому я вирішила насолодитися своєю їжею. Гляньте, що на моїй тарілці справді все виглядало досконало.
Я допивала свою каву і подумала, що це вперше я виконала свою мрію з розчаруванням. Мабуть в мене надто високі очікування були щодо цього відвідування ресторану.
Згодом, я відвідала спортзал і випадково зустрілася з тим хлопцем, якому весь ранок намагалася записати відео-привітання.
Потім швиденько дісталася стоматології, де мені все ще рівняють нижній ряд зубів.
І повертаючись я ще гуляла центром міста.
Якось так.
Я сподіваюся, що його мрії - Здійсняться. Тому що я вже і йому намріяла. Себе)))
А я Тобі себе намріяла:
Таку як є!
З очима стрілами,
Ручками зміями,
Часом з мітлою,
Іноді з крилами.
Всією природою оспівана:
Дощем политая,
Сонцем освітлена,
Громом витончена,
Небом очищена,
Снігом осипана,
Морозом спіймана,
Мріями вітряна,
Стихією - повітряна.
Місяцем з зірками
Моє життя блистітиме.
А давай, обміняємося своїми мріями!
Й полетимо на них з вітрилами-
З любовними крилами
З Єдиними силами❤️
Ви можете оглянути і порівняти ці краєвиди з тим, що я бачила з тераси ресторану.
Тому що найкращі емоції безцінні.
Тому що найкрасивіші місця безкоштовні.
Тому що найкраща моя спроба записати привітання виявилася лежачи в центрі міста Львова на зеленій шовковистій траві.
Я мріятиму і мріятиму все своє свідоме життя. Останнім часом в мене лише одна мрія. Інші якось на другому плані. Моя мрія це він! Чоловік, якому я цілий день записувала відео-привітання. Я майже нічого про нього не знаю. Але чомусь відчуваю його добро і тепло. Хоча дуже сподіваюся, що в нас обійдеться без розчарувань. Життя таке непередбачуване і ніхто ж не знає, як він сприйме мої вітання і подарунки)
Я просто роблю те, що змушує мою душу Сяяти!
Приєднуйтесь до ініціативи @lilideleopolis під тегом #frideypoem
Твій пост наштовхнув мене нарешті написати мій пост:) про мрії!
Вірш вийшов хороший. Так тримати.
Дякую)))