Привіт усім!
Сьогодні мої роздуми про мою скромну особистість. З дитинства я мріяла, щоб у мене був рідний брат або сестра. Це ж так весело, коли вдома завжди є з ким бавитися.
Але я росла сама в своїх батьків. І вони мені давали дуже багато для розвитку і навчання. Іноді я задумуюся, навіщо мені всі ці знання?
Тому наразі розділяю два основні напрями всього життя. Дві Наді😊, це звичайно жартівливо, але щось жарт, а щось правда.
Панянка-селянка
Отже, одне життя в мене в місті. Я працюю в дитячому садку, виховую сина Максима, і займаюся спортом. В місті прийнято слідкувати за своєю зовнішністю, манікюр, зачіска, одяг, парфуми, макіяж. Також слідкую за чистотою свого сина, вивченням уроків і відвідування басейну.
Місто задає свої правила. Важливе матеріальне становище, тому я часто я шукаю підробіток. В місті для жінки легше знайти роботу, хоч і ненадовго. Я маю забезпечити свого сина.
По місту я з сином рухаємося в авто. І часто стоїмо в заторах. Максим в цей час розповідає мені свої історії, слухаємо музику і новини по радіо.
Місто Львів я люблю за давню архітектуру. Якщо заглибитися, то кожен будинок має свою історію. Я гуляю вулицями міста в пошуках чогось особливого. І щоразу знаходжу в несподіваних місцях перлини.
Театр опери і балету
Собор святого Юра
Політехнічний університет, головний корпус
Домініканський собор
Буває так, що все в місті стає звичним і буденним. Тоді я вирушаю в дорогу до свого села Пониква. В цьому селі я проводила усі літні і зимові канікули. І бабуся мене навчила читати, писати, співати і декламувати вірші. А ще працювати на городі.
Зараз я сама обробляю город, саджаю і доглядаю овочі. Маю сад, в якому саджу дерева, збираю яблука, груші і виноград.
В мене багато роботи в селі. Мій робочий день триває доти, поки видно на вулиці. А потім я прибираю в будинку, готую їжу і чавлю яблучний сік на яблучний оцет, підготовлюю виноград для вина.
Я хочу вам сказати, що мені дуже це цікаво, хоч насправді я дуже втомлююся. Я вирощую картоплю, моркву, буряк, зелень, огірки, кабаки, гарбузи, салеру, цибулю і часник. Найбільше роботи завжди весною і осінню. А зимою відпочинок для мене і для мого городу та і саду.
Максим радіє бути в селі. Він там має волю. Поки я сумлінно працюю, мій син забавляє себе і сусідських дівчаток. Вони гарно бавляться і обмінюються своїми знаннями. Так Максим з ними навчився їздити на велосипеді. Іноді він мені також допомагає, але не довго. Він ще не може довгий час виконувати монотонну роботу. Хоча це також хороша можливість нам поспілкуватися.
Ось так назбирала грушок, смакота
Під вікном будинку росте калина
Втомлена, але з виконаними планами, повертаюся додому до міста. Завжди беру з собою Петрів батіг на щасливу дорогу
Моєму городу байдуже який у мене макіяж, зачіска, манікюр. Йому важлива моя фізична віддача. І лише так ми разом досягаємо хороших результатів. На майбутнє я для себе визначила такі основні правила. Потрібно використовувати хороше насіння, тоді посади будуть радувати. Бажано оприскувати, все таки, від шкідників і будяків, це полегшує роботу і є більше часу милуватися красою мого мальовничого села.
Ось дорога, яка веде до міста. Якихось 90 км і я знову перетворюся на панянку
Для себе я так і не визначила однозначно: де краще в місті чи в селі? Мені і там і там добре по своєму. Якби не було села, я би не мала ось цієї радості від своєї праці, це наче моє захоплення. Напевно як в чоловіків риболовля. А якби не було міста, то я б в селі перемучилася. Все таки місто дає мені більше відпочинку від фізичної праці.
Дякую вам за увагу!
В любій формі, чи то панянки чи селянки ти неперевершена! І розповідь твоя чудова.
Дякую вам ❤️
Цікаві роздуми.... І знову я так відчуваю, що у мене схожа тема назріла:)
Я радію))))