Усіх цих виконавців, яких я тут вказав я дуже добре знаю та багато їхнього репертуару чув на багатьох живих концертах, які доводилося й організовувати також.
Звичайно пісень улюблених багато, але мій настрій такий, що я би зупинився у цю осінь на таких творах, які б оце слухав безперестану блукаючи вулицями між людей чи їдучи у транспорті громадському.
Хочу зосередити Вашу увагу на глибині та музичній мелодиці пісень, а також їх смисловому навантаженні. Можна з упевненістю сказати, що виконавці за поети залишили душу у кожній з пісні, а не те, як більшість пишуть пісень зараз, щоб були популярні та модні. Короче не хайпові й не тіктокові твори, а такі, які кажуть, що життя не тільки ото все, що ллється з гівноящика вам у вуха з розвагами, трусами, сіськами й піськами на екранах з диким наркоманським сміхом обдовбаної тварюки.
Когось образи? Ну й байдуже, значить вам тут немає чого робити, бо тут місцями треба голову включати, щоб зрозуміти й відчути, через сраку така музика не заходить... тут варіант лише через мозок.
Тут не буде перше місце чи друге чи останнє, тут просто підбірка, бо всі вони особливі й цікаві по своєму.
Ця пісня мені дуже зайшла у виконанні з оркестром, я реально хотів сплакнути там, та й слухаю зараз теж згадую ті емоції.
Легендарна пісня про справжнє кохання.
Пісня, яку я завжди чекав на фінал усіх концертів гурту ВВ.
Пісня, яка нагадує мені, що вдома є те, заради чого варто повертатися додому.
Пісня про те, що життя це театр, а ми у ньому актори або лохи, якими маніпулюють.
Пісня про романтичне ходіння з коханою людиною не лише вулицями, а й крізь життя.
Одна з перших улюблених українських пісень вже свідомого сприйняття української культури без ідеології совка. Цю пісню вперше почув на Радіо Промінь в програмі "Український Рок-н-рол".
Смачного друзі!
З цієї добірки мене особливо чіпляють неперевершена Країна мрій та Брати Гадюкіни.
Намагався підібрати епітет до Братів Гадюкіних - до них пасує російське слово "иные", зовсім ні на кого не схожі, окремі. Українське слово "інші" не відображає глибини їхньої окремості.
Ого ще хтось пам’ятає "Зайців" 👍
Ато! :)