Ось так знаходиш у телефоні троянду й згадуєш де її сфотографував та як вона гарно пахнула.
В дитинстві дуже любив нюхати троянди.
Мене якось баба навчила ніколи їх не рвати, адже можна прийти наступного разу помилуватися й понюхати знову і знову. Якось я побіг малим у чужому місті нюхати троянди, й жінка яка їх доглядала злякалася й почала кричати, щоб я не біг до квіток, а баба її зупинила й каже, ви подивіться, що він робитиме. Я підбіг до троянди, огорнув її ручками та нюхав, а потім відпустив та до інших побіг, але жодну не пошкодив.
Та жіночка розчулилася, й сказала, щоб приходив знову, а вона буде їх поливати, щоб вони ще краще пахнули.
