Калійний удар може бути смертельним.

Привіт, друзі, це знову я, ваш постійний автор у цьому блозі про всякі медичні "хитрощі", які можуть врятувати життя. Сьогодні буде про дуже важливий аспект, який важливий особливо для фронтової медицини. Знаєте, я вже не раз писав про фронтову медицину, бо серце болить за наших хлопців там, на передовій. А сьогодні хочу розказати про одну підступну штуку, яка може вбити навіть після того, як кровотечу зупинили. Уявіть: боєць поранений, кров заглушили, а серце раптом – бац! – і стоїть. Чому? Бо з тих розірваних м'язів у кров хлинув калій, як цунамі, і серце просто не витримало. Це не фантастика, це реальність, яку я бачив у літературі і чув від колег-медиків.

Давайте розберемося по-простому, без зайвої науки, але з фактами. Кожна м'язова клітина в нашому тілі – це ніби маленька батарейка, набита калієм по самі вінця. Усередині клітини його в 30 разів більше, ніж у крові зовні. Нормально все тримається в балансі, але коли м'язи масово руйнуються – від поранення, від того, що кінцівку затисло під уламками, чи від довгого лежання без руху, – клітини лопаються. Калій виливається в кров, як вода з пробитого акваріума. І отут починається біда: серце отримує цей "калійний удар". А ще сеча стає темно-коричневою, майже як кола, бо туди потрапляє міоглобін – той білок з м'язів, який ніби фарбує все в темний колір.

Чому саме серце страждає? Бо воно ж працює на електриці, друзі. Кожен удар – це імпульс, як у проводці. Калій – ключовий гравець у цій системі, але коли його забагато, все коротить. Серце не може нормально скорочуватися, ритм збивається, і в гіршому випадку – зупинка. Людина може ще бути при свідомості, говорити, скаржитися на біль, а за хвилину – все. Страшно уявити, правда? Особливо коли думаєш про наших на фронті.

Але є порятунок, і він простий, як двері. Кальцій глюконат – ось той герой. Вводиш ампулу в вену, повільно, 10-20 мл, і через 1-3 хвилини серце ніби отримує щит. Кальцій обгортає клітини серця, робить їх менш чутливими до того калієвого хаосу. Це не виліковує проблему назавжди, а дає 30-60 хвилин, щоб дотягнути до нормальної допомоги. Не чекайте, поки серце зовсім злетить з котушок.

Де це може трапитися? На війні – ясно, поранення з розривом м'язів, здавлення під завалами, чи коли пораненого не можуть швидко евакуювати і він лежить годинами в одній позі. У цивільному житті теж: ДТП, де ногу затисло в машині, обвали будівель, навіть від передозу деяких ліків чи від надто жорстких тренувань, хоч і рідко. Я от думаю, скільки разів це могло статися, а ми не розуміли.

Медики і парамедики, слухайте сюди, бо ви – наші рятівники. Насторожуйтеся, якщо бачите темну сечу, сильний біль у м'язах, набряк після того, як звільнили кінцівку від здавлення, чи людина раптом стає млявою, сплутаною. На ЕКГ можуть бути високі гострі зубці, як піки гір, або розширені комплекси – це сигнал. Дійте швидко: негайно кальцій в вену для захисту серця, потім інсулін з глюкозою, щоб загнати калій назад у клітини, сечогінні, якщо нирки працюють, соду при закисленні крові. І рясне питво чи крапельниці – щоб розбавити той міоглобін і врятувати нирки, бо вони можуть відмовити за лічені години.

Чому я про це пишу саме зараз? Бо мій син на передовій, на сумському напрямку. Кожного дня думаю: а чи знають їхні медики про цю "відстрочену смерть" від калію? Чи є в аптечках ампули кальцію? Це ж не ракета, не супертехнологія – проста речовина, яка має бути в кожному бойовому наборі. Розпад м'язів веде до калію в крові, той – до зупинки серця, а кальцій – рятує. Простіше не буває, але скільки життів можна зберегти, якщо знати.

Хлопці на фронті, якщо після поранення сеча потемніла – не ігноруйте, це не "від втоми". Пийте багато, біжіть до медика. Нирки не жартують. А ви, шановні читачі, діліться цим постом, навчайте друзів, волонтерів. Бережімо наших, бо без них – ніяк. Якщо маєте історії чи питання – пишіть у коментах, обговоримо. До зустрічі в наступному пості!