Продовжується найскладніший семестр у житті (хоча, Львівський перший був складним бо ми не мали стільки можливостей випалювати вироби, а робити хотілось багато).
Я знов набрала в бібліотеці універу книжок про глазурі. Цього разу — високотемпературні. Намішала з табличок собі кілька зольних (слава Давіду — в мене цілий мішок попелу з його домашньої пічки)
Діа рецепта включали в себе жовту охру. Асистент професора мені стверджувала, що то в боксі жовта охра, і я замішала її. Прийшов професор і каже «а ти погуглила хімічний склад жовтої охри що так спокійно її замішала?». Сам погуглив, знайшлв що це не то, сів і перерахував мені за хім. Елементами точний рецепт тої охри і сказав іди перероблюй, замішуй нові.
Оце сила — людина все перевіряє.що ж, переробила, замішала. Тим часом кафедра вирішила що вмикатиме газову піч на цьому тижні. Це значить ми наберем температуру вище 1300 градусів (багатьом і не снилось). Тож можна спробувати частину пробників на цій високій температурі. Зробила проби по дві, на 1280 і на 1300+. Попіл все стерпить, сподіваюсь навіть стане кращим.
Тим часом Давід приніс продуктів в універ (обоже благослови його), бо я давно погано їм і вже прокижаюсь ночами від болю в животі. Сьогодні просто щасливий день — ми наварили каструлю супу і навіть погодували китайця.
