В Академії мистецтв є чарівна викладачка Марія Василівна, яка все життя займається хімією. Вона знає все про окиси та солі металів, постійно дає мені свої старовинні книжки, розкриває мені всі нюанси до найменших деталей, бо бачить в мені щирий інтерес.
Це її пробники на склі: під час формування скла, коли воно гаряче, його крутять і сиплють окиси металів -- заліза, міді, марганцю, кобальту.. Прямо на склі вони іноді відновлюються, набирають цікавий колір, дають несподівані малюнки.
Самі окиси виглядають як дрібний порошок в пакетику. Вони недорогі, в міру небезпечні та мають часто не той колір, який з'являється при нанесенні на виріб та після випалу. Тому з ними завжди цікаво працювати -- вони несуть несподіванку.