Осіння зустріч у Тревізо

Привіт, мої хороші!
Вчора провела чудовий суботній день зі своєю подругою Русланою. Погода була чудова. Сонечко пригрівало досить таки не по осінньому. Але колючий, пронизливий вітер все нагадував, що надворі середина осені.

Ми домовились , що Руслана приїде у Тревізо.
По суботах і вівторках тут, в моєму місті проходить базар. Можна купити одяг, взуття, домашні речі та продукти. Руслана дуже хотіла попасти на базар. І зустрівшись на залізничному вокзалі, ми попрямували в сторону porta San Tomaso. По дорозі я старалась показати своїй подрузі найбільш визначні місця і архітектурні памятки міста Тревізо.

Ми ходили старовинним містом, вузенькими вулицями, розглядали будинки, памятники.

Зачаровано стояли на мості Святого Мартина і вслухалися в шум води, що падала каскадом.

Церква Святого Мартина вражає своєю незвичайною архітектурною формою. Час побудови церкви невідомий. Під час бамбордування в 1944 році вона була повністю знищена. 10 років тривала відбудова церкви в теперішньому вигляді. В середині цереви складається враження перебування під величезним деревом. Серед декоративних елементів, які прикрашають церкву є такі, що збереглися від старої церкви. Це візантійські фрески, Розп'яття XVIII століття, картини XV століття а також статуї святих Зенона і Антонія Падуанського. Також збереглася височезна дзвіниця, збудована в XI - XII столітті.

Моя розповідь про фонтан з цицьками дуже зацікавив мою подругу. Цей унікальний фонтан був побудований на честь закінчення страшної засухи. І за приказом мера Тревізо з однієї груді текло біле вино, а з іншої чнрвоне. Всі бажаючі могли пити вино безкоштовно і досхочу. Під час навали армії Наполеона фонтан, що символізував рівність, демократію, свободу, був розстріляний французькими солдатами.

Оригінал фонтана зберігається під скляним ковпаком, а копія працює і зараз. Але з грудей тече звичайна питна вода.

Будинок пошти Італії красивий своїми архітектурними формами.

Це памятник полеглим за Італію у всіх війнах.

На площі Вікторії ми трохи посиділи на лавці і помилувалися осінніми пейзажами.

Прямо перед лавкою височить височезний дуб. Листя ще тримається на вітті але вже починає змінювати колір. Приємно дивитися вгору крізь гілля цього красеня дуба на небо.

От і дійшли ми до воріт Святого Томи. Це одні з чотирьох воріт, що відкривали вхід до міста.

Після вдалих покупок на базарі час на селфі.

Руслана видалася вправним фотографом. А я позувала як вміла.

Потім ми піднялися на міський мур з якого було гарно видно річку Сілє.

Річка протікає через все місто і являється справжньою окрасою. Цікаво спостерігати за качками, чпйками, річковими курочками, що хлюпочуться в водах річки у пошуках корму.

Тревізо чудове місто з величезною кількістю мостів, каналів. Місто дуже зелене. Багато різноманітних дерев, кущів які радують нас своєю красою круглий рік.

Хотілося показати і розповісти своїй подрузі ще більше . Але хіба можна передати все за якихось пару годин? Це місто я пізнаю з кожним днем і постійно знаходжу щось нове знову і знову.
Думаю і впевнена, що це не остання наша зустріч. І на наступний раз я добре підготуюся, почитаю статті про Тревізо і проведу ще бульш продуктивнішу екскурсію для Руслани.

Дякую читачам за поочитання. Рада ділитися.