Цю історію варто почати з того моменту, коли ми придбали собі перші велосипеди, але тоді на той момент їх придбання не мало на меті подорожі, а всього лиш як зручний транспорт для поїздки на рибалку. Це були два Ardis Racer, такі собі велосипеди з залізною рамою і вагою щось там 18 кілограмів з копійками. На початку ми так і їздили, був якийсь намет, ми приїжджали у якісь місця, ставили там намет та рибалили.
 |
|---|
| Наші перші велосипеди |
Та якось поступово ми почали просто кататися, невеличкі прогулянки містом та його околицями. І поступово від'їжджали все далі й далі. Хоча й не такі вже й далекі, пам'ятаю як я радів, коли проїхав 25 кілометрів. 🙃
 |
|---|
| Краєвид з Липок |
І одного разу, під час однієї із таких прогулянок, ми поїхали в Липки, місце з якого відкривається чудовий краєвид. Звідси, якщо дуже придивитися, на горизонті можна побачити гори Трахтемирівського півострова. Але у той час ми ще нічого не знали про ні про Трахтемирів, ні про півострів. А я тоді сказав, що було б цікаво поїхати туди й звідти подивитися на це місце.
Непереборний поклик тягнув мене до далеких гір на правому березі з їхніми ледь помітними білими урвищами. Про них нічого не було відомо, але я відчував, що десь там є місце, первоначально для мене створене... І якщо в житті й судилося відбутися чомусь незвичайному, то це зможе статися саме там.
Алекс Родін, "В пошуках вітру сили"
 |
|---|
| Проїзжаючи Луковицю |
Як у нас часто це буває, ця ідея поселилася так міцно, що її вже не можна було відкласти кудись на потім. Я почав вивчати місця, куди ми запланували поїхати та поринув у всі ці розповіді про півострів. І якщо початково ми планували доїхати тільки до Трахтемирова, то після всього прочитаного ми вирішили їхати вже до Бучака. А вже через тиждень ми крутили педалі на зустріч своїй невеличкій пригоді. Для нас це була особлива подія, тоді проїхалися півостровом, переночували у Бучаку біля озера, та наступного дня поїхали додому, але не вже не через півострів, а трасою. Головним тут було те, що другого дня ми на виїзді з села зустріли чималу групу велотуристів, які теж їхали півостровом вперше. Зупинилися, поспілкувалися, вони порозпитували у нас що можна оглянути цікавого та де набрати води. А я тоді загорівся ідеєю, що було б класно от так їздити десь цілою компанією.
 |
|---|
| Нові велосипеди |
Наступного року в травні ми знову поїхали на півострів, цього разу вирішили відвідати Зарубинецький мис. Про цю історію можна прочитати в моєму дописі Історія одного прапору, після чого я вирішив, що у плані велосипедів потрібно брати щось краще. Вибір пав на Pride XC-650 RL, на яких ми досі й катаємося.
 |
|---|
| Логотип клубу |
Весь цей час я постійно крутив думку про клуб, я дійсно загорівся нею. Хоча у мене тоді фактично не було ніякого досвіду, але потрібно було все ж таки з чогось починати. А почав я з того, що придумав назву для клуба, купив логотип (який попросив свого знайомого дизайнера трішки підігнати), створив сторінку клубу в ФБ. І потім почав створювати там різні події, придумувати маршрути неподалік, цікавитися місцями навколо, які можна було б включити в ці маршрути. Десь тут і почалося моє захоплення краєзнавством.
 |
|---|
| Влад готує куліш |
З цими подіями я ходив по всім наявним тоді в ФБ групам посилання на події, розміщав їх в коментарях під дотичними дописами, або ж як я люблю казати - кричав із кожної праски. Періодично з нами хтось катався із місцевих, але якщо це були маршрути на кшталт "з'їздити у сусіднє село". Та якось цим всім зацікавився @vlad1vpole й вирішив приєднатися до нас, в пригоді був один із наших Ардісів, на якому Влад і почав з нами катати. Першою такою нагодою була поїздка на вихідні на півострів, ми мали на меті тоді відвідати Марків шпиль.
 |
|---|
| По дорозі на Бучак |
Ми катали постійно десь околицями, шукали якісь цікаві місця, краєвиди, лазили по якихось кущах у пошуках хрестів, або ж іноді просто було щось на зразок "О, там якась дорога, ми нею ще не їздили!". Ця звичка лишилася й досі й ми часто копирсаємося у мапах та скидаємо один одному якісь цікаві локації. Також окрім велосипедів з'явилися прості походеньки пішки по тім же місцям, та якісь одноденні вилазки аби махнути пару десятків кілометрів по тих місцях, де не завжди проїдеш велосипедом. Разом з цим ми почали читати про різні премудрості як то воду, каденс, розмір сідла і всяке таке, що додало нам комфорту у подорожах та про що можна ще довго розповідати.
 |
|---|
| Медальйон за бревет "Столиця гетьманів" |
В якийсь момент Влад поїхав жити до Києва, але не полишив своє захоплення велоподорожами, хоча ми вже досить рідко бачилися. Я в основному катався сам, не полишав організацію якихось подій, хоча з місцевих так ніхто більше і не долучався, скоріше хтось приїжджав з Києва, щоб проїхатися та оглянути тутешні місця. Якийсь період я брав участь у бреветах, їздив на різні велосотки, чи то на марафон "Поліська Січ". Але згодом зрозумів, що це щось не моє, мені хотілося їхати туди, куди я хочу і на цьому шляху не рідко міняти свої плани. Однак, я дуже радий, що побував на цих подіях, познайомився з багатьма цікавими людьми та вдячний організаторам цих подій.
 |
|---|
| Другий день марафону |
Я познайомився з багатьма велосипедистами з Обухова, і на одному з марафонів "Поліська Січ" мені було дуже приємно, коли я думав, що буду їхати сам, а тут зненацька мене вицупила їх компанія і загарбала їхати разом з ними. Або ж Женя, який підсадив мене на дзеркальні фотоапарати та дав дуже багато порад, від яких мої фотографії стали на порядок краще, а я його підсадив на бревети, якими він так захопився, що став суперрандонером (це людина яка за один сезон проїхала бревети на 200, 300, 400 і 600 кілометрів). Я дуже вдячний всім цим людям, з якими перетнулися наші шляхи.
 |
|---|
| Щось розповідаю |
Проте, мені хотілося мати свій шлях, іноді проїхати за два дні 300 кілометрів, а іноді за три дні всього-на-всього 50. Мені просто хотілося мати можливість зупинитися у місці, яке стало до вподоби, та тут і лишитися, змінивши свої плани. Як то було одного разу, як я поїхав навколо Канівського водосховища, а опинився в Корсуні. 🙃 В цьому і був весь кайф, коли по дорозі у тебе змінилися плани та не потрібно дотримуватися якихось правил. Їдь за покликом, туди, де ти б хотів опинитися зараз.
 |
|---|
| Трахтемирів, на одній із покатеньок |
Якийсь час, я знаходив дуже великий кайф у подорожах на самоті. Це дуже класно, як кажуть, перезавантажує. Провести так декілька днів - то дуже корисно, побути просто з самим собою. Та й зараз мені це подобається, хіба що не завжди на це час знаходжу. Але я також полюбляю побувати у цікавій і веселі компанії. Тому й продовжував організовувати якісь події, готуватися до них, щоб розповісти щось цікаве. А Влад почав приїжджати на ці події, бо цікавіше було все ж таки з нами.
 |
|---|
| На одній із поїздок у Григорівку |
Десь в цей час народилася наша Софійка, та з часом трішки підросла до того, щоб можна було брати її у свої перші покатеньки. З нами на велосипеді вона з 11 місяців, з цього ж віку вона вже звикла ночувати у наметах. Намет для неї це не те щоб норма - це круто! Вона любить всі види транспорту, щоб то не було. Однаково цікаво подорожувати як за допомогою велосипеда, авто, чи то літака. Все цікаво, все це маленькі пригоди. Тут ми собі придбали велокрісло та велопричеп, на що наш з нею велосипед став схожий на якийсь неймовірний пєпєлац, що іноді байкери обганяючи нас сигналять та підіймають великого пальця догори.
 |
|---|
| Сергій та Олена |
В якийсь момент познайомився з Сергієм, який проживає зовсім неподалік, у сусідньому місті. Ми якось зав'язалися на велоподорожах неподалік, від нього почув дуже багато історій та дізнався про різні цікаві місця, та й взагалі завжди цікаво поспілкуватися на різні теми, які не завжди стосуються туризму чи то велосипедів.
 |
|---|
| Десь в Альпах |
Якось вийшло рвонути на три дні в Альпи, щоб катнути велосипедом, на що мене підбив колега на минулій роботі. І я зрозумів, що потрібно час від часу при можливості освоювати й цей формат. Для початку думав з'їздити у якісь ближчі країни, намалював пару триденних маршрутів, план простий - сісти на потяг до Ужгорода, звідти своїм ходом через кордон і вперед. Навіть вже підбив Влада скласти компанію, але тут грянула пандемія і всі наші плани так і не втілилися. Того ж року і з Сергієм були плани проїхатися Україною, але знову ж по причині пандемії, ми здали квитки на потяг, але все ж таки виїхали прямо з дому та проїхалися по місцям пов'язананими з Тарасом Шевченком.
 |
|---|
| Святкуємо день туризму |
А з часом, на одній із подій, Сергій запросив всіх знайомих, кому не байдужа ця тема, зі свого міста. Ми відсвяткували тоді Міжнародний день туризму, та роззнайомилися між собою. Після того вже у нас склалася постійна компанія, яка тим, чи іншим складом виїжджає на події. Саме десь тут і сформувалося те, про що я мріяв всі ці роки.
 |
|---|
| Ремонтую колесо десь у полі |
За ці сім років відбулося багато чого такого, що не можливо вмістити в один допис. Але єдине, що я напевно зрозумів, це те, що я став в дечому кращим, захопився різними цікавими речами, як то туризм, фотографія, краєзнавство.
А сім років тому... Сім років тому я просто купив собі велосипед. І коли хтось у мене в жарт питає як я докотився до такого життя, я маю завжди відповідь - на велосипеді.
Саме їзда на велосипеді – це те, за допомогою чого ви вивчите контури країни краще, коли ви піднімаєтеся на схили пагорбів і спускаєтеся з них. Ви пам’ятаєте, які вони насправді, в той час як на автомобілі вас вражає тільки висота пагорба, і у вас залишаються такі точні спогади про країну, які ви отримуєте, об’їхавши її на велосипеді.
Ернест Хемінгуей
This story should begin with the moment when we bought our first bicycles, but at that time their purchase was not intended for travel, but only as a convenient transport for a fishing trip. These were two Ardis Racer, such bicycles with an iron frame and weighing something like 18 kilograms with pennies. In the beginning, we traveled like that, there was a tent, we came to some places, pitched a tent there, and fished.
|
|---|
| Our first bikes |
But somehow gradually we started to just ride, small walks around the city and its surroundings. And gradually they cycled further and further. Although not so far, I remember how happy I was when I cycled 25 kilometers. 🙃
|
|---|
| The landscape from our city |
And once, during one of these walks, we went to Lypky, a place with a wonderful view. From here, if you look closely, you can see the mountains of the Trakhtemyriv peninsula on the horizon. But at that time we didn't know anything about either the Trakhtemyriv or the peninsula. And then I said that it would be interesting to go there and look at this place from there.
|
|---|
| Near Lukovytsa village |
As it often happens with us, this idea settled so firmly that it could no longer be put off somewhere for later. I started researching the places we planned to go and immersed myself in all these stories about the peninsula. And if initially planned to go only to Trakhtemyrov, but after everything we read, we decided to go to Buchak village. And a week later, we pedaled to meet our little adventure. It was a special event for us, then we cycled around the peninsula, spent the night in Buchak village near the lake, and the next day we went home, not through the penisula, but by road. The main thing here was that on the second day, on the way out of the village, we met a large group of bicycle tourists who were also riding the peninsula for the first time. They stopped, chatted, they asked us what was interesting to see and where to get water. And then I caught fire with the idea that it would be cool to go somewhere like that with a whole company.
|
|---|
| New bicycles |
The following year, in May, we went to the peninsula again, this time we decided to visit Zarubinetskyi cape. After that, I decided that in terms of bikes, I need to get something better. The choice fell on the Pride XC-650 RL, which we still ride.
|
|---|
| Club logo |
All this time, I kept thinking about the club, I really got fired up about it. Although I actually had no experience at that time, I still had to start somewhere. And I started by coming up with a name for the club, bought a logo (which I asked a designer I know to adapt a little), created a club page on Facebook. And then he started to create various events there, to come up with routes nearby, to be interested in places around that could be included in these routes. Somewhere here, my passion for local history began.
|
|---|
| Vlad cooking the national dish "kulish" |
With these events, I ran through all the Facebook groups available at that time, posted links to the events, posted them in the comments under relevant posts, or as I like to say - shouted from every iron. Periodically, someone from the local people rode with us, but only if they were routes like "going to a neighboring village". But somehow @vlad1vpole got interested in all of this and decided to join us, one of our Ardis came in handy, on which Vlad started riding with us. The first such opportunity was a weekend trip to the peninsula, we intended then to visit Mark's spire.
|
|---|
| On the way to Buchak village |
We were constantly cycling somewhere in the neighborhood, looking for some interesting places, and landscapes, climbing some bushes in search of crosses, or sometimes it was just something like "Oh, there's some road, we haven't cycled it yet!". This habit has remained to this day, and we often rummage through maps and send each other some interesting locations. Also, in addition to bicycles, there were simple walks on foot in the same places, and some one-day trips to cover a couple of tens of kilometers in places where you don't always pass by bicycle. At the same time, we started reading about various pearls of wisdom such as water, cadence, saddle size, and everything that made us more comfortable in our travels and about which we can talk for a long time.
|
|---|
| Medallion of the brevet "Capital of Hetmans" |
At some point, Vlad went to live in Kyiv, but he did not abandon his passion for bicycle trips, although we rarely saw each other anymore. I mostly rode alone, I did not leave the organization of any events, although no one from the local area joined, rather someone came from Kyiv to cycle around and explore the local places. For a while, I participated in brevets, went to various races, or to the "Polyska Sich" marathon. But later I realized that it was something that was not mine, I wanted to go where I wanted and in this way, I often changed my plans. However, I am very glad that I attended these events, met many interesting people, and am grateful to the organizers of these events.
|
|---|
| Somewhere at the "Poliska Sich" marathon |
I got to know many cyclists from Obukhov, and at one of the "Poliska Sich" marathons, I was very pleased when I thought I was going to ride alone, but suddenly I was surprised by their company and invited to ride with them. Or Zhenya, who meet me with SLR cameras and gave me a lot of advice, which made my photos an order of magnitude better, and I put him on brevets, which he was so fond of that he became a superrandoner (this is a person who in one season passed brevets on 200, 300, 400 and 600 kilometers). I am very grateful to all these people with whom our paths crossed.
|
|---|
| We talk about something interesting |
However, I wanted to have my own way, sometimes cycling 300 kilometers in two days, and sometimes in three days only 50. I just wanted to be able to stop at a place that I liked and stay there, changing my plans. As it happened once when I planned to cycle around the Kaniv reservoir but ended up in Korsun. 🙃 That was all the fun when your plans changed on the way and you don't have to follow any rules. Follow the call, where you would like to be now.
|
|---|
| Trakhtemyriv, at one of the events |
For a while, I found a great thrill in traveling alone. It is very cool, as I say - a good reboot for the mind. It is very useful to spend a few days like this, to simply be with yourself. And now I like it, except that I don't always find time for it. But I also like to be in interesting and fun company. That is why I continued to organize some events, to prepare for them, in order to tell something interesting. And Vlad started coming to these events because it was more interesting on this events.
|
|---|
| On one of the trips to Hryhorivka village |
Somewhere around this time, our Sofiyka was born, and over time she grew up a little to the point where you could take her for her first rides. She has been with us on a bicycle since she was 11 months old, and from the same age, she is already used to sleeping in tents. A tent for her is not the norm - it's cool! She loves all types of transport, no matter what. It is equally interesting to travel by bicycle, car, or plane. Everything is interesting, these are all little adventures. Here we bought a bicycle seat and a bicycle trailer, which made our bicycle with her look like some kind of incredible "pepelatz", that sometimes bikers overtaking us honked and thumbed up.
|
|---|
| Serhii and Olena |
At some point, I met Serhii, who lives not far away, in a nearby town. We somehow got connected on bicycle trips nearby, I heard a lot of stories from him and learned about various interesting places, and in general, it's always interesting to talk about various topics that are not always related to tourism or bicycles.
|
|---|
| Somewhere in the Alps |
Somehow I managed to go to the Alps for three days of cycling, to which I was invited by a colleague from a previous job. And I realized that this format should be mastered from time to time, if possible. To begin with, I thought of going to some neighboring countries, drawing a couple of three-day routes, the plan is simple - take a train to Uzhhorod, and from there cross the border and go further. I even persuaded Vlad to create a company, but then the pandemic started, and all our plans fell apart. In the same year, Serhii and I had plans to travel to Ukraine, which did not come true, but instead of Zaporizhzhia, we visited places associated with Taras Shevchenko.
|
|---|
| We celebrate World Tourism Day |
And over time, at one of the events, Serhii invited all his friends from his city who were interested in this topic. We celebrated International Tourism Day then and got to know each other. After that, we already have a permanent company that goes to events in one form or another. It was somewhere here that what I dreamed about all these years took shape.
|
|---|
| I am repairing a wheel somewhere in the field |
During these seven years, a lot has happened that cannot be contained in one post. But the only thing that I definitely understood is that I became better at something, and became interested in various interesting things, such as tourism, photography, and local history.
And seven years ago... Seven years ago, I just bought myself a bicycle. And when someone jokingly asks me how I got to such a life, I always have an answer - on a bicycle.
It is by riding a bicycle that you learn the contours of a country best, since you have to sweat up the hills and coast down them. Thus you remember them as they actually are, while in a motor car only a high hill impresses you, and you have no such accurate remembrance of the country you have driven through as you gain by riding a bicycle.
Ernest Hemingway
The rewards earned on this comment will go directly to the people( @ua-promoter ) sharing the post on Twitter as long as they are registered with @poshtoken. Sign up at https://hiveposh.com.
Якби не постійна потреба в грошах, то так би й катався, фотографував, публікував, розказував людям цікавинки, жив би в повний кайф