Вчорашній день видався максимально продуктивним та цікавим. Перш за все ми отримали чіп від Білла Гейтса. Себто вакцинувались продукцією Pfizer. І нам дістався дуже інтелігентний чіп, тому що вже через дві години після укольчику ми сиділи в Оперному театрі Одеси на концерті органної музики. Чесно зізнаюсь, що не є фанами такої музики, але це була чудова (і дешева) можливість відвідати цю величну будівлю та подивитись на неї зсередини.
Навіть, відчуття втоми та болюча рука після уколу не змогли зупинити від цієї можливості.
Yesterday turned out to be the most productive and interesting. First of all, we got a chip from Bill Gates. That is, they were vaccinated with Pfizer products. And we got a very intelligent chip, because two hours after the ring we were sitting at the Odessa Opera House at a concert of organ music. I honestly admit that I am not a fan of such music, but it was a wonderful (and cheap) opportunity to visit this majestic building and look at it from the inside.
Even the feeling of fatigue and a sore arm after the injection could not stop this possibility.
Ну що ж, почнемо розглядати все, що встигла зняти? А поки осьо стара фотографія на фоні саме цієї будівлі. Тому що, через величезну кількість туристів створити новий вдалий кадр не вдалось. І, взагалі, у мене в планах є ще похід на екскурсію для того, щоб побачити ще більше та послухати цікаві історії, тому сьогоднішній допис не останній на цю тему.
Well, let's start considering everything that managed to shoot? In the meantime, here is an old photo in the background of this building. Because, due to the huge number of tourists, it was not possible to create a new successful staff. And, in general, I have plans to go on a tour to see even more and listen to interesting stories, so today's post is not the last on this topic.
Отже, Одеський театр опери та балету є настарішим оперним театром України. Версія театру, котру сьогодні мають можливість побачити туристи та місцеві жителі була зведена 1887 року під керівництвом віденських архітекторів Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера у стилі віденського бароко. Архітектура глядацького залу витримана в стилі пізнього французького рококо.
Взагалі, історія оперного набагато довша, адже відкриття першої споруди відбулось ще 1810 року, але у 1873 році відбулася пожежа, через яку театр згорів.
Thus, the Odesa Opera and Ballet Theater is the oldest opera house in Ukraine. The version of the theater that tourists and locals can see today was built in 1887 under the direction of Viennese architects Ferdinand Fellner and Hermann Helmer in the Viennese Baroque style. The architecture of the auditorium is in the style of late French Rococo.
In general, the history of the opera house is much longer, because the first building was opened in 1810, but in 1873 there was a fire, which burned down the theater.
До речі, журнал Forbes 2008 року включив будівлю Одеського театру опери та балету до переліку 11 найцікавіших визначних пам'яток Східної Європи.
By the way, Forbes magazine in 2008 included the building of the Odessa Opera and Ballet Theater in the list of 11 most interesting sights of Eastern Europe.
Отже, коли я вчора потрапила в глядацький зал.. Скажу чесно, мені не вистачить цензурних слів для того, щоб описати мої враження від побаченого. Тому що це просто офігенно та заворожуюче! Ти неначе потрапляєш в якийсь інший світ. Неначе опинився в минулому. А раніше я подібне розглядала тільки на картинках з підручників історії. І оце "очікування/реальність" кардинально відрізняється. Є фотографія, де ти бачиш симпатичне приміщення, а є реальність, де в тебе просто перехоплює подих від величі того, що ти бачиш.
So, when I got into the auditorium yesterday. To be honest, I don't have enough censorship words to describe my impressions of what I saw. Because it's just awesome and mesmerizing! It's as if you're in some other world. As if in the past. Earlier, I considered this only in pictures from history textbooks. And this "expectation/reality" is radically different. There is a photo where you see a nice room, and there is a reality where you just catch your breath from the grandeur of what you see.
У мене було близько 10 хвилин до початку концерту, щоб роздивитись все навколо. І за цей час я не змогла видивитись геть усі деталі інтер'єру. Кожної хвилини ти помічаєш щось нове, що раніше не бачив та зависаєш на цьому, щоб детальніше роздивитись. В той момент я почала заздрити працівникам оперного, тому що в них є можливість все це бачити в будь який період!
I had about 10 minutes before the concert to see everything around. And during this time I could not see all the details of the interior. Every minute you notice something new that you haven't seen before and hang on to it to take a closer look. At that moment, I began to envy the opera staff, because they have the opportunity to see it all at any time!
На цій сцені диригували композитори Петро Чайковський, Микола Римський-Корсаков, Сергій Рахманінов, Альфонс Цибулка, співали великі Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Антоніна Нежданова, Леонід Собінов, танцювали Анна Павлова, Катерина Гельцер й Ісідора Дункан.
До числа найвдаліших постановок трупи театру увійшли: «Кармен», «Травіата», «Трубадур», «Ріголетто», «Запорожець за Дунаєм», «Мадам Баттерфляй» («Чіо-Чіо-Сан»), «Наталка Полтавка», «Жізель», «Лускунчик», «Спляча красуня».
Composers Petro Tchaikovsky, Mykola Rimsky-Korsakov, Serhiy Rachmaninoff, Alfons Tsibulka conducted on this stage, the great Enrico Caruso, Fyodor Chaliapin, Solomiya Krushelnytska, Antonina Nezhdanova, Leonid Sobinov sang, Anna Pavlerka and Kateryna danced.
Among the most successful productions of the theater troupe were: "Carmen", "La Traviata", "Troubadour", "Rigoletto", "Zaporozhets over the Danube", "Madame Butterfly" ("Chio-Chio-San"), "Natalka Poltavka", " Giselle "," Nutcracker "," Sleeping Beauty ".
А ще цей театр пережив держави, пожежі, різних правителів та війну. І він неймовірний.
And this theater has survived states, fires, various presidents and war. And he is incredible.
А оце люстра вагою в 2,5 тони. Нинішня люстра - копія оригінальної. Вона була виготовлена в 1958 році на Московському годинниковому заводі замість колишнього світильника, що не підлягав подальшій експлуатації. Копія близька до оригіналу, але не повторює його повністю.
And this is a chandelier weighing 2.5 tons. The current chandelier is a copy of the original. It was manufactured in 1958 at the Moscow Watch Factory instead of the former lamp, which was not subject to further operation. The copy is close to the original but does not repeat it completely.
На цьому фото показана оркестрова яма
This photo shows the orchestra pit
А ось тут просто дві щасливі людини, котрі побували в оперному та послухали чудовий виступ.
And here are just two happy people who visited the opera theatre and listened to a wonderful performance.
До речі про виступ. Були зіграні, як твори видатних композиторів, так і деякі народні мотиви. Крім органістки на сцені були ще два соліста і нижче можна побачити цих людей.
Speaking of performance. Both works by prominent composers and some folk motifs were performed. In addition to the organist, there were two other soloists on stage and below you can see these people.
The rewards earned on this comment will go directly to the person sharing the post on Twitter as long as they are registered with @poshtoken. Sign up at https://hiveposh.com.
Congratulations, your post has been added to Pinmapple! 🎉🥳🍍
Did you know you have your own profile map?
And every post has their own map too!
Want to have your post on the map too?
Hiya, @LivingUKTaiwan here, just swinging by to let you know that this post made it into our Honorable Mentions in Daily Travel Digest #1270.
Your post has been manually curated by the @pinmapple team. If you like what we're doing, please drop by to check out all the rest of today's great posts and consider supporting other authors like yourself and us so we can keep the project going!
Become part of our travel community: