19-річний Ільназ Галявієв запостив у своєму телеграм каналі з назвою “Бог” селфік з підписом: “Сегодня убью огромное количество биомусора и сам застрелюсь”.
Мені згадуються інші випадки, також в Україні, коли усвідомлення “Я — Бог” приводило до вбивства або самовбивства. Релігія загалом покликана відповідати на питання життя і смерті. Ще, коли молоді люди вбивають себе прямо з оглядового майданчика Почаєва, мене це не просто обурює, це вибішує.
Відповідь на питання життя і смерті не була дана ні на етапі загальної освіти, ні з боку масового християнства, що підтримується державою. Особливо гірко справи стоять в УПЦ МП і РПЦ, але ніякої кардинальної різниці між ними і нашими УГКЦ чи ПЦУ чи УПЦ КП — немає.
Будь-яка традиційна релігія буде давати, як правило, тільки часткову відповідь. Молоді люди не тупі. Вони розуміють, що той, хто кричить про монополію на істину, є не більше ніж крикливим брехуном.
І навіть попри те, що вони не тупі, їм не вистачає часу копнути глибше, і авторитетні інститути традиційних масових релігій дотискають їх, заставляють сумніватися у своїх судженнях, приймати положення цих релігій без осмислення. Без наслідків таке, очевидно, не минається.
Я про це писав один раз простими словами; другий раз — уже з ухилом в математичну і філософську мову. Але писав якось настільки тихо, скромно і непримітно, що, як завжди, цей кусок інформації не дійде вчасно до бога, який вирішив викинутись із вікна. Звичайно, люди списують набагато більше і набагато якісніше, ніж я, але і того виявляється недостатньо аби перекричати традиційні релігії.
На каналі Ільназа — триста-чотириста людей підписоти. Як для його віку і як для Татарстана (а також, як для дуже вузької ніші каналу), мені це здається дуже солідним показником. Я йому, бляха, заздрю. На моєму каналі Рух Гіперіан (де, правда, роками нічого не поститься) ні на крок у питаннях духовності не відходиться від здорового глузду, емпіричного досвіду та етики. І в мене аж троє людей в підписниках, включно зі мною. Причому двоє з них підписались із ввічливості, заради накрутки метрик каналу.
До речі, можливо час поміняти цю ситуацію на краще і підписатись-таки на канал раціональної духовності. А ще влізти в чат і знатно потролити адміна.
Ільназ припустився двох помилок в осмисленні свого переживання:
1. Ототожнив себе (психологічне eго) з вищою силою, Богом. Але варто розуміти, що нам невідомі тонкощі смислу, які він вкладав у слова “Я” і “Бог”.
2. Дозволив собі переповнитись “ненавистю до кожного конкретно” із того самого невичерпного джерела, Бога; це називається “інфляцією его” або просто одержимістю.
Ці дві помилки самі в собі натякають на правильне рішення.
1. Не ототожнювати себе, частковий прояв, із Цілим. Ототожнення приведе до переповнення і одержимості.
2. Розуміти, що Бог є невичерпним джерелом усіх енергій та усіх емоцій, і що у Ільназа, як у особистості, є вибір і воля, яких емоцій набрати з цього Джерела. Ненависть належить до тіньового аспекту Бога. Це ще називають “шляхом лівої руки”, чи “Марс в раджа-гуні” — неважливо, як це називати; важливо те, що загалом порушувати рівновагу і ставати на одну сторону полярності, це помилка. Бог це і Світло, і Тінь.
З безпосередньої (імманентної) перспективи особистості, Ільназ мав би розуміти, що руйнує власне життя як громадянина і учасника спільноти; руйнує життя спільноти і конкретно десятків людей (встиг убити учителя та сімох школярів, поранив ще двадцятьох).
З позаосяжної (трансцедентної) перспективи Бога, якби Ільназ насправді настільки “прокинувся”, що побачив себе як прояв Божої волі, він мав би також розуміти, що намагається зруйнувати Себе, а цього в Нього ніяк і ніколи не вийде. Його абстрактна ненависть до Себе не може досягти мети, якщо Ільназ уб’є хоч сотні хоч тисячі незнайомих людей. Найкращим рішенням було би продовжувати накопичувати доступний досвід у своїй поточній інкарнації / аватарі / формі.
Ведичні системи (або кваліфікований психотерапевт) могли би дати прийнятне тлумачення досвіду, що накрив Ільназа. Однак на Росії, як нам відомо, царить ПГМчик, і саме на цю причину наприклад Нєвзоров списує стрілянину.
Якби Ільназ насправді проявив волю визначити об’єкт своєї ненависті, то серйознішим підходом було би спочатку поберегти себе і розібратись, на що його ненависть насправді спрямована. На певну конкретну рису чи прояв характеру, на суспільну несправедливість? Уже, скоріше за все, не дізнаємось.
Нам лишається тільки підняти умовні келихи за те, щоб такого не сталось у наших школах і за адекватну психологічну, релігійну і філософську освіту.
Congratulations @todkrank! You have completed the following achievement on the Hive blockchain and have been rewarded with new badge(s) :
Your next target is to reach 20 posts.
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPCheck out the last post from @hivebuzz:
Support the HiveBuzz project. Vote for our proposal!
Я все ж не думаю, що це пов'язано з релігією. Скоріше з загальною атмосферою. Після захоплення Крима визначальним в РФ інфопросторі було твердження, що право сильного найважливіше у світі, і жодна країна від нього не відступила.
Саме тому, такі вчинки стали притаманними Росії. На моїй пам'яті це вже четвертий випадок, а я можу не всі пам'ятати. Було в Москві, в Пермі, в Керчі (вже після окупації), і тепер тут.
Шутінг у школах загальновідомий тільки в США, і ось тепер він стає російським явищем. Я не думаю, що у нас дітей може накрити подібний психоз, хоча зрозуміло, що зарікатись не варто.
Мене тригернуло, коли я сьогодні дивилась ютуб російського каналу, і там в чаті якась жінка написала "А чому в Україні не відбуваються шутінги, там же громадянська війна і повно зброї". Вони отримали те, що готували для нас, наповнюючи зброєю Донбас. Я пишаюсь нашим суспільством, бо ми зберігаємо цінність людського життя, і наші діти інакше виховані.
Слава Україні!
Героям слава!
Ну, хоча би їх суспільство отримало індикатор, що "тут щось не так". Є всі причини злорадствувати, що це сталось саме у них, але мені водночас дуже хотілось би, щоб там стався докорінний переворот в ментальності. В бік цінностей вільного світу, звичайно. А то чим далі, тим буде гірше.
Так, хотілось би, аби вони пізнали життя і розуміння протилежної сторони, і сприйняли загальнолюдські цінності і спрямовували б свої вчинки на розвиток, а не знищення.
Але я підозрюю, що для цього Росія недорозвалилась. Все ж таки саме сприйняття всієї своєї країни (всіх співгромадян) як своїх і характеризує державу людей. А в Росії я пам'ятаю як зі мною в лікарні лежала жіночка з азійською зовнішністю, і коли вона вийшла з палати, то інші щось просичали про неї типу "понаїхало". А я їм кажу, що в Росії є безліч своїх народів азійської зовнішності. Так чи інакше ми не знаємо вона росіянка від народження, чи приїхала пізніше. І тут же з'ясувалось, що ті народності не рівня тру-росіянам.
Тому я вважаю, що розвал Росії піде їм усім на користь. Малі державні утворення ефективніші і людяніші. Люди легко мобілізуються і об'єднуються, коли вони один одного сприймають як свого.