Я довго думала як назвати цей допис, аби він привернув увагу і спонукав до читання. Адже на початок третього року повномасштабного вторгнення росії в Україну, в самому центрі української столиці на Майдані Незалежності, провідний вищий навчальний музичний заклад країни — Національна музична академія України (скорочено НМАУ) — продовжує носити ім'я російського композитора Петра Чайковського. І це попри дворічні протестні заклики й петиції свідомої частини громадськості та притомної культурної спільноти позбутися цього імені в назві академії. Адже Чайковський та його музика це не лише російський культурний бренд №1 у світі, а й інструмент пропаганди, і лишати його ім'я в назві НМАУ, ще й намагаючись останні два роки шляхом міфологізації видати російському в усіх відношеннях композиторові "український паспорт", — це грати на руку потворному окупантові.
Але адміністрація НМАУ не гребує жодними засобами, аби досягнути бажаного: лишити ім'я Чайковського на вивісці закладу. Бо на кону стоять великі китайські гроші, які осідають в потрібних кишенях, і втратити таку золоту жилу ой як комусь не хочеться (бо для китайців "Чайковський" — це впізнаваний бренд, за який вони платять). Тож, 20 лютого 2024 року у стінах НМАУ відбувся круглий стіл за участю відомих публічних осіб, де головною темою обговорення було "повернення національної спадщини українському народу".
image credit
Ви знали, що на зимових Олімпійських іграх в Пекіні 2022 російських олімпійців вшановували звучанням Першого концерту для фортепіано Петра Чайковського, який є улюбленим музичним твором пуйла?
Результатом цього засідання стало підписання звернення до Президента України, Верховної Ради та Уряду України про створення "Програми повернення українських митців", яке оголосили рішенням громадськості, при цьому закривши очі на те, що ця громадськість, ЗОКРЕМА, думає про маніакальне бажання адміністрації НМАУ канонізувати Чайковського у "національні митці".
image credit
Чайковський серед імен, привласнених агресором. Це шизоїд повний! Цікаво, скільки коштує Чайковський в китайських юанях (бажано одразу з конвертацією в долари), якщо його тулять на підпис в такий документ? Тут можна ознайомитися з переліком усіх підписантів.
"Чайковського в нас вкрали". Ви колись чули таку ахінею?! Зважте, що до уваги навіть не береться самоідентифікація самого композитора, який у своїх листах постійно наголошував на тому, що він "руский до самой глубины своей души". До того ж в його творах немає жодного натяку на "українськість". Але комусь конче потрібен "українець Чайковський". І тим пройдисвітам-колаборантам з реальним українським паспортом насправді байдуже, скількох митців, зокрема й тих, хто до лютого 2022 року навчався й викладав у стінах НМАУ, а потім пішов на фронт, за останні два роки вбила росія.
І якби ж то загроза крилася лише у самій вивісці закладу. Офіційне визнання у Верховній Раді російського композитора "українцем", якщо воно, не дай Бог відбудеться на основі підписаного звернення (бо в нас рідко коли прислухаються до фахівців, а інколи й до здорового глузду), це дасть зайвий привід окупантам вкотре маніпулювати тезою "адін народ". А ще легитимітизує російську мову як мову творчості й комунікації (здрастє, прієхалі), і що найгірше, поставить під сумнів наше право на самовизначення. Бо якщо самі українці ігноруватимуть національну самоідентифікацію всесвітньовідомого вєлікороса Чайковського, то хто тоді зважатиме на нашу?..
Тож думайте й мисліть критично. Не дозволяйте комусь вами маніпулювати. Бо ми не можемо дозволити окупантові поширювати на наших теренах його культуру, коли він нищить нашу власну. Тож усі ці загравання з "Чайковським із українського роду Чайок" не забавки. Це дуже серйозні речі, які можуть дорого нам коштувати. А ми й без того платимо найвищу ціну в цій кровопролитній війні.
Вітаю. В мого сина прізвище Чайковський. І колись як мене перепитували, для того щоб записати в школі, чи інших дитячих установах, я відповідала, що пишіть як композитор Чайковський. Одного разу, ще до війни, мені наголосив хлопець у відповідь , що це "російський композитор". І мені стало соромно за таке сформульоване порівняння.
Але в українській літературі є Андрій Чайковський, якого дуже любила читати моя бабуся.
Все змінилося для нас з 2022 року, і пріоритети, і мрії, і наше майбутнє. Сподіваюся, що тепер почнуть народжуватися діти, які не будуть розуміти російську мову.
Дякую вам за коментар. Так, від початку повномасштабного вторгнення росії в України ми багато чого переосмислили, і нарешті прийшли до усвідомлення того, що ми маємо раз і наавжди відмовитися від того, що свого часу нам нав'язала радянська влада, зокрема й ім'я Чайковського у назві Київської консерваторії за наказом Сталіна, приуроченого до 100-річчя російського композитора. В той час, як українських композиторів вбивали, гноїли в ГУЛАГу, нищили їхні твори і прирікали на забуття. Бо стирання і применшення значення української культури було одним із надважливих завдань партії. А російська культура використовувалася як камуфляж задля приховування злочинів імперії й возвеличення її на світовій арені, і цю функцію вона вправно виконує й донині. Тож мені як і вам хотілося б, щоб Чайковський в Україні насамперед асоціювався з прізвищем українського письменника, а не російського композитора. Бо нас довго привчали боготворити й шанувати чуже, і не знати свого. Маю надію, що майбутні покоління зможуть на противагу Чайковському назвати десяток імен українських композиторів, музика яких нічим не гірше, а ім'я значиме й буде повернуте із забуття. А Чайковського просто слухатимуть як і будь-яку іншу світову музику, і наші композитори минулого займатимуть серед неї своє гідне місце.
На все потрібний час. Змінюють назви вулиць, змінять і назви навчальних закладів. Та в принципі прізвище також можна змінити. До всього важливо мати бажання і мотивацію до цих змін.
Думаю ви про цю подію напишете.
Там в історії створення навчального закладу говориться про те, що це був Київський відділ імперьскої москалячої музичної конторки (довільно перекручено).
Ця конторка називалася РМТ (російське музичне товариство), на противагу якій Микола Лисенко у 1904 році заснував в Києві музичну драматичну школу, де не було ані російської мови у викладанні предметів, ані портретів російських композиторів на стінах класів. І це не дуже подобалося тодішній владі. Нинішня ж адміністрація НМАУ два роки тому, в розпал повномасштабного вторгнення рф, поклала на те, що власне консерваторія була створена в Києві у 1913 році. Тому закладу додали ще кілька років, щоб вже в китайців не було жодних сумнівів, що вони навчаються ледь не в московській консі, тільки за менші гроші. Тепер у Вікіпедії й на офіційному сайті НМАУ вже стоїть інша дата заснування конси, яка з 1913 року змінилася на 1863, дату, коли в Києві відкрили філію РМТ, до якого сам Чайковський не мав жодного відношення, бо він не відкривав те товариство, і не викладав у ньому. Тому тепер його намагаються зробити українцем, аби лишити в назві закладу.
Деяким людям досі не доходить. Від декого бува чую що їм і пам'ятники не заважали, як наприклад із гарматкіним (той що на П). Одні не розуміють, іншим аби гроші.
Не доходить, бо є певний прошарок суспільства, який не здатен розуміти причинно-наслідкові зв'язки. Бо коли русня бомбить драмтеатр Маріуполя, під завалами якого досі лежать тіла загиблих, після вона камуфлює руїни театру банерами з російськими пісатєлямі, а на площі перед театром, де був напис "ДЕТИ", російській оркестр натхненно виконує музику Чайковського.