Від самого ранку так склалося, що я думаю про втрачені квіти життя. Життя тих, хто в самому розквиті сил загинули в цій клятій війні, боронячи рідну землю. Люди-квіти, сповнені любові до світла й слова, поезії та краси, які ще могли б дарувати світові свою любов до життя. Але країна-смерть холоднокровно й прицільно убиває ЩОДНЯ.
Спочатку дізналася про загибель на фронті молодої журналістки і театрознавиці Алли Пушкарчук, з квітучим позивним "Рута".
Просто нема слів.
А потім прочитала, що фермерське господарство "Сад Квілінського" на Полтавщині, власник якого загинув на війні, але троянди якого ростуть по всій Україні, більше не вирощує і не продає квітів. Те, що так довго плекалося, мов у труну помістилося в три речення, кожне з яких як цвях:
Просто бракує сліз.
У такі моменти я часто згадую поетичні рядки "Скоріше б уже весна
щоб нарешті розквітнути фіалкою" мого земляка, чудового поета і фотографа Максима Кривцова, який обожнював квіти і рудих котів, та на початку холодного січня країна-смерть його убила. Сьогодні я вирішила поділитися його останнім в його житті віршем.
©Максим Кривцов, 5 січня 2024. Вірш написаний за два дні до загибелі автора на фронті
Коли навесні розквітли мої перші фіалки в саду, я не могла не думати про Максима. І відтоді для мене стала цікавою мова квітів. Не знаю, чи сьогодні так співпало, чи це певний знак, але розрадою після звістки про всі ці загублені квіти-життя я отримала пообіді емейл від одного мого улюбленого українського видавництва про передзамовлення на книгу Джессіки Ру "Флорографія: Ілюстрований довідник з вікторіанської мови квітів". Знаєте що я перше прочитала у вступі на першій сторінці прев'ю книги? "Рута — це жаль...". "Рута", втрачена нині навіки для всіх нас Алла Пушкарчук, що мала такий позивний... Яке болісне співпадіння.
Невимовний жаль.
Illustration by Jessica Roux Asphodels. The longing for the deceased. Асфодель. Мовою квітів означає тугу за померлим.
Такий сумний мій сьогоднішній #fridaypoem
👏 Keep Up the good work on Hive ♦️ 👏
❤️ @nadin-zakrevska suggested sagarkothari88 to upvote your post ❤️
🙏 Don't forget to Support Back 🙏
Thank you kindly for the support!
@ganya.grak, you are most welcome!
Please Support Back
Here is !ALIVE token gift for you
@ganya.grak! You Are Alive so I just staked 0.1 $ALIVE to your account on behalf of @ hivecurators. (1/10)
The tip has been paid for by the We Are Alive Tribe through the earnings on @alive.chat, feel free to swing by our daily chat any time you want, plus you can win Hive Power (2x 50 HP) and Alive Power (2x 500 AP) delegations (4 weeks), and Ecency Points (4x 50 EP), in our chat every day.
Thank you!
Не знаю, чи допоможе. Та я поділюсь.
Наші втрачені квіти залишили за собою насіння (творчість, працю всього життя, сподвіаюсь, дітей), яке обов1язково проросте на нашій землі. Поки є Україна, всі втрачені квіти - втрачені не даремно. Всі вони перетворюються на плодючий грунт, з якого виросте нова, сильа нація.
Тримамось!, і не розкисати...
Дякую за коментар. Ми обов'язково відновимо свої "внутрішні сади", і неодмінно посадимо нові. Бо ніщо інше як саме рослини допомагають нам прийняти питання життя та смерті. А про "втрачені квіти" — це певна метафора, і, до речі, є дуже змістовний австралійський міні-серіал з однойменною назвою, в якому квіти дарують шанс його головним персонажам почати нове життя.
Дякую за рекомендацію. З вільним часом взагалі біда тому навря д чи гляну