Ось таким, наче сонним виглядає один з вокзалів великого міста. Ще кілька років тому по ньому курсувала шалена кількість потягів як міжнародних так і місцевих. Сьогодні все, що нагадує про активність, чи дієвість цього вокзалу - це яскраві кольори вагонів товарняків, які наче вічно простояли тут, і тепер їх пробуджують зі сну, трішки приводячи до ладу.
Колись моє улюблене прохання було піти прогулятися до вокзалу зустріти потяг. Це було якесь дитяче шаленство - а ще вийти на міст і помахати машиністу локомотива, щоб у відповідь почути голосне ту-ту. Якось раніше не уявляла пересування без потягів. Сьогодні ж все стало зовсім інакшим. Є класні сучасні, та вони так рідко проїжджають повз цю улюблену ще з дитинства станцію.
