Сімейний екоклуб: День геолога | Family eco-club: Geologists Day [UA/EN]

in Team Ukraine2 months ago (edited)

В Україні день геолога відзначається щорічно першої неділі квітня. І так сталося, що цього року ціла компанія геологів вирішила відсвяткувати це свято на екологічно-дослідницькій станції "Глибокі Балики", яка знаходиться у нашій громаді. Для відкриття сезону було вирішено прогулятися околицями нашого міста, а мені пощастило приєднатися до цієї чудової компанії.

Указом Президента України від 07 лютого 1995 року № 110/95 в Україні встановлено професійне свято працівників геології, геодезії і картографії.

На старті нашої прогулянки

Зі всієї компанії я був знайомий тільки з Катериною Деревською, яка вже приїжджала до нас під час зустрічей клубу і проводила лекцію. Мені особливо було цікаво поспілкуватися про льодовики і я взнав для себе чимало всього цікавого. Про це можна почитати у моєму дописі Сімейний екоклуб: Геологічний вихідний з Катериною Деревською.

Обговорення знайденої породи

А з усіма іншими спілкувався і знайомився вже під час проходження маршрутом. Порозпитував про різні речі, які мені були до того не зрозумілі, і мені їх з радістю пояснювали. Хоча, це досить складно тримати в голові, як то, наприклад, на моє питання чому у нас тут місцевість має такі ніби сходинки, мені пояснили про зсуви, навіть назвали приблизний геологічний вік. Але от цей вік якось втратився з моєї голови й став як той алювій. Однак, я щось все ж таки для себе виніс, попри всі навантаження цієї інформації. Та й сам зміг щось розповісти цікаве, звісно ж не про геологію, але про нашу місцевість, те все, що називають краєзнавство.

Ряст порожнистий

Наш маршрут досить цікавий у багатьох аспектах, тут насамперед дуже красива місцевість. Звісно ж у квітні пройтися лісом це неймовірне задоволення.

На Іван-горі (скульптура сучасна)

Та ще й відвідали Іван-гору, де колись було городище. Форпости Дніпра, вони всі цікаві, а краєвиди, які відкриваються з них це взагалі тема окремого допису в блозі.

Обговорення ґрунту

Що найбільше мене здивувалося і водночас захопило, це те, що геологи - це діти. В хорошому розумінні цього слова. Вони дорослі віком, але там у себе внутрішньо вони мають от ту дитячу наснагу все вивчати, потрібно дослідити кожен камінчик.

Геологи на відпочинку

Навіть коли було зрозуміло, що ми йдемо дорогою, яку усипали каменем, який не наш місцевий. Всеодно його потрібно було дослідити, подумати звідки його сюди привезли. Мені самому було також цікаво, ну принаймні я знаю звідки до нас каміння возять, чи то, наприклад як попався пісковик з Трахтемирівського півострова, який я відразу впізнав. Але це всеодно цікавий процес, спілкування - от що тут, мабуть, щонайголовніше. І я також захопився цим всім, і вкотре відчув у собі оту дитину всередині.

Фото на згадку (фото Богдан Попов)

P.S.: Одну з зустрічей з Катериною Деревською і Романом Спицею я пропустив, а тому у чаті нашого клубу з'явилася інформація, про те що під час прогулянки геологи покопали на нашому міському пляжі пісок, та по знайденій косошаруватості вирішили, що колись у дельту виносився пісок і осідав шарами. Ну і там у нас пішли сперечання з тієї причнини, що я знаю, що у цьому місці був значний антропогенний вплив. А через те, що я буваю у суперечках дуже впертий, коли розумію про що мова, то у бій пішло що тільки можливо, це і старі фотографії пляжу, і фото німецької аеророзвідки, на яких я показував тодішнє річище річки й так далі. Одним словом там було купа всього написано, аж поки моя дружина мене не зупинила. А от на цій зустрічі Катерина Деревська мені розповіла, що вони мають на меті зробити дослідження, метою яких буде відрізнити природний вплив від антропогенного.

Я зі своїми суперечками і схемами

In Ukraine, Geologist's Day is celebrated annually on the first Sunday of April. And it so happened that this year a whole company of geologists decided to celebrate this holiday at the Hlyboki Balyky environmental research station, which is located in our community. To open the season, it was decided to take a walk around the outskirts of our town, and I was lucky enough to join this wonderful company.

Presidential Decree No. 110/95 of February 7, 1995, established a professional holiday for workers of geology, geodesy and cartography in Ukraine.

At the start of our walk

Out of the entire group, I was only familiar with Kateryna Derevska, who had already come to us during club meetings and given a lecture. I was especially interested in talking about glaciers and learned a lot of interesting things. You can read more about this in my post Family Eco Club: Geological Weekend with Kateryna Derevska.

Discussion of the found rock

And I talked to everyone else and got to know them while we were on the route. I asked about various things that I hadn't understood before, and they were happy to explain them to me. Although it is quite difficult to keep it in mind, for example, when I asked why the terrain here has such steps, they explained to me about landslides, even gave me an approximate geological age. But this age somehow got lost in my head and became like that alluvium. However, I still learned something for myself, despite all the loads of this information. And I was able to tell something interesting myself, not about geology, of course, but about our area, all that is called local history.

Corydalis cava

Our route is quite interesting in many aspects, first of all, the terrain is very beautiful. Of course, in April it is an incredible pleasure to walk through the forest.

On Ivan-Hora (modern sculpture)

We also visited Ivan-Hora, where there used to be a settlement. The outposts of the Dnipro are all interesting, and the views that open from them are the subject of a separate blog post.

Discussion of the soil

he thing that surprised me the most and fascinated me at the same time was that geologists are children. In a good sense of the word. They are adults in age, but they have that childlike inspiration to study everything, to examine every stone.

Geologists on vacation

Even when it was clear that we were walking on a road that was covered with a stone that was not our own. We still had to investigate it, to think about where it was brought here from. I was also curious, but at least I know where the stones are brought to us, or how we got the sandstone from the Trakhtemyriv Peninsula, which I recognized immediately. But it's still an interesting process, and communication is probably the most important thing here. And I also got carried away by it all, and once again felt that child inside me.

Photo to remember (photo by Bohdan Popov)

P.S.: I missed one of the meetings with Kateryna Derevska and Roman Spitsa, and therefore information appeared in our club's chat that during a walk geologists dug up sand on our city beach and, based on the obliquity of the sand, decided that sand had once been carried into the delta and deposited in layers. And then we started arguing because I know that there was a significant anthropogenic impact in this place. And because I can be very stubborn in arguments, when I understand what we are talking about, I used everything I could find, including old photos of the beach, photos of German aerial reconnaissance, where I showed the riverbed at that time, and so on. In a word, there was a lot of stuff there, until my wife stopped me. But at this meeting, Kateryna Derevska told me that they were going to do research to distinguish between natural and anthropogenic impacts.

Me and my arguments and schemes