Ми познайомились на сільському базарі вихідного дня. Серед широкого розмаїття пропозицій, якось впала вона в око і припала до душі. Причому трохи кумедно вийшло, що вже віддавши продавчині гроші, підійшов чоловік, який спитав чи ми вже її купили, бо він теж на неї "поклав око".
Так у нас з'явилося нове деревце грушки сорту "парижанка". Обожнюю груші саме цього сорту за неймовірний солодкий смак та здатність до тривалого зберігання без втрати смаку та твердості. Фактично, такі груші я давно вже купляю в супермаркеті аж до січня місяця.
В садочку обрали для неї місце, підготували ямку, удобрили землю, яка буде навколо коріння, аби краще деревце прийнялося, гарно зволожили та посадили.
Тож рости, грушка, велика та ще вища, на радість нам та всесвіту.
