У місті, де технологія переплітається з біологією, жила дівчина на ім'я Ліра. Вона була одержима технікою, від самого дитинства вивчала робототехніку та кібернетику. Її батько, відомий вчений, працював над проектом "Синтетичне тіло", який мав на меті створити механічний організм, здатний функціонувати як людина.
Ліра відчувала, що її біологічне тіло обмежує її можливості. Вона вирішила піти на ризик і добровільно замінити свої органи на механічні аналоги. Поступово вона втратила свою людську сутність, але здобула неймовірні здібності. Її штучне серце билося безперервно, а мозок був підключений до глобальної мережі.
Ліра стала мисливицею на злочинців. Вона відслідковувала кіберзлочинців, які використовували технологію для злочинних цілей. Її механічні очі бачили кожен слід, а її мережа надавала доступ до всіх баз даних та камер спостереження.
Ліра не мала ім'я, вона була лише "Агент 011". Її завдання були складні, але вона завжди виконувала їх бездоганно. Її металеві руки були точними, а її штучний інтелект розумів кожен хід злочинців.
Та одного дня вона зіткнулася зі своєю минувшиною. Її батько був замішаний в кібертероризмі. Ліра зрозуміла, що вона не може залишити його безкарним. Вона відмовилася виконувати накази та вирішила розслідувати справу самостійно.
Так почалася її остання місія. Ліра відчувала, що її механічне тіло починає відмовляти. Вона знала, що це останній шанс змінити свою долю. Її мозок був підключений до мережі, і вона знайшла докази, які змінили все.
Ліра відмовилася від свого механічного тіла. Вона повернулася до свого біологічного тіла, але зберегла свої здібності. Тепер вона бореться за справедливість, не втрачаючи своєї людської природи
