Так, саме так, солодкий сон, коли його оберігає сила силенна.......улюблених іграшок))))) Вчора я дуже погано спала, мені бракувало місця, я всю ніч крутилась зі сторони на сторону, бо дозволила взяти більше іграшок в ліжко ніж завджи))) Просто стало холодніше і вони, бідненькі, стали мерзнути, їх треба вкрити ковдрою, чомусь саме нашою ковдрою, якою ми вкриваємось з дитиною))))) Ну вони ж сумують і мерзнуть...
От як сказати ні, коли дитя так просить? Можна, звісно, сказати і категоричне ні, але треба обгрунтувати чому, а у мене, чесно кажучи, не було аргументів і я дозволила, а коли вляглась, то зрозуміла, що моє місце зайняте цяцьками, і перекладати їх вже не було як, хіба серед ночі носити, а потім пояснювати, що вони втекли до свого ліжечка під свою ковдру. Знаєте, і це звучало якось розчаровуюче. Довелось пожертвувати своїм солоденьким сном)))
