Добрий день, мої любі друзі!
Сьогодні в нашій Україні свято - День Вишиванки... Мабуть, в кожній родині є таке чудове національне вбрання!
А скільки чудових пісень та віршів написано про вишиванку! Пам'ятаєте пісню "Два кольори", де є слова про те, що мати вишила сорочку сину "червоними та чорними нитками..."
А кілька років тому мої вірші увійшли до Всеукраїнської збірки "УКРАЇНСЬКА ВИШИВАНКА"... Ось один із них:
СКІЛЬКИ ЛІТ МИНУЛО
Мамо моя, мамо! Мила моя ненько!
О, якби ти знала, як болить серденько!..
Бачу тебе часто в вишнях біля хати,
У нічних видіннях, в споминах крилатих.
Ти мені сорочку, мамо, гаптувала,
Світлими нитками радість зазивала.
І рушник весільний у волошках синіх
Сонячним світанком вишила дитині...
По росі ранковій провела в дорогу,
І благословення попросила в Бога.
Витирала сльози... Так тремтіли руки!
Відчувала, мабуть, що навік розлука...
Скільки літ майнуло - знає лиш Всевишній.
Постаріли нині біля хати вишні...
Вже тебе немає, рідна моя ненько...
За тобою й досі ще болить серденько!
А це моя ще маленька онука, у якої завжди були вишиванки.)))
Дякую всім, хто відвідав мій пост, за коментарі та апи!!!
З повагою, @valentinaboroday