Існує така собі народна "прикмета", своєрідна народна інтерпретація законів Мерфі: якщо потрібен дощ, треба почати косити сіно. 😄 Тобто зробити саме ту справу, якій дощ гарантовано завадить.
От так позавчора чоловік покосив траву біля нашого будинку. Знаєте чому? Тому що потрібно було поливати наші туї, які почали сохнути. Частину трави він спеціально не косив газонокосаркою, бо її планували пустити на сіно. Батьки ще тримають корову, а сіно їм потрібне. Особливо цього року, коли через посуху його буде значно менше — мабуть, ледь не наполовину. І висота трави менша, і густина гірша, адже у верхньому шарі ґрунту практично немає вологи.
Як я вже казала, не хотілося потім товкти ту траву шлангом, а це було б неминуче, якби ми тягнули його через ділянку. Тож вирішили спочатку скосити.
І що ви думаєте? Майже одразу почав падати дощик! 😁
Щоправда, тривав він лише дві-три хвилини й був так званим "сліпим" дощем — коли світить сонце і водночас падають краплі. Але це було неймовірно красиво. Ви можете побачити це на фото.
Після дощу ще й з'явилася веселка, але її я вже не встигла сфотографувати. Тож на світлинах лише початок дощу і можна сказати і кінець, бо дощик тривав якихось дві хвилини. Але і цього іноді достатньо, щоб помилуватися красою природи. Адже сліпий дощ завжди виглядає особливо чарівно: світить сонце, падають краплі, а десь поруч уже народжується веселка.
До речі, веселка з'являється через те, що біле сонячне світло розкладається на різні кольори, проходячи крізь краплини води. Кожна така краплинка працює як крихітна скляна призма.
А сьогодні вночі дощ нарешті пройшов по-справжньому. Тож хоча б на кілька днів спраглі рослини й трава отримали таку потрібну їм вологу.
Щоправда, щось мені підказує, що це вже початок сезону дощів, який у нас зазвичай приходить у червні. Інколи тоді дощ може лити по кілька днів поспіль без жодної перерви.
Тож побачимо, що принесе нам цього року погода.