Hi to all! My life story is divided into "before" and "after". And these are unrelated stories. The only thing they have in common is me!
And this is my life story today! This is my written help to survive these drastic changes.
I often hear that war should make us stronger, more determined, more organized; that people, children and even pets are already used to the alarm and sitting in the shelter. Although not everyone goes to the vault. In my beloved country, people are divided again. Previously, they were divided into East and West, for the president and against, they are still divided by faith, language and traditions. Now we are divided by war! For people who stayed in Ukraine and those who went abroad. And that's where I stopped for now. This is everyone's personal choice!
Привіт усім! Моя життєва історія поділилася на "до" і "після". І це нічим не пов'язані історії. Єдине, що в них є однакове- це я!
І про це моя сьогоднішня життєва історія! Це моя писемна допомога собі пережити ці кардинальні зміни.
Я часто чую, що війна має нас зробити сильнішими, рішучими, організованішими; що люди, діти і навіть домашні тварини вже звикли до сигналу тривоги і сидінні в укритті. Хоча не всі йдуть до сховища. В моїй коханій країні знову люди діляться. Раніше ділилися на Схід і Захід, на за президента і проти, ділилися ща вірою, мовою і традиціями. Тепер нас поділила війна! На людей, які залишилися в Україні і тих хто виїхав за кордон. І на цьому я зупинився поки. Це особистий вибір кожного!
We have already embarked on a new path that we have chosen and we can really be bolder. Each of us helps reduce the time to win! Everyone is in their place.
But I think we all feel powerless to some extent. Innocent people and children are dying, schools, hospitals, churches, our historical assets are being destroyed. I also lost relatives and friends in the war. We have to come to terms with losses, if it were not difficult. But we do not have to forgive the Russians for their wrongdoing and cruelty.
Ми вже стали на новий шлях, який вибрали і ми справді можемо бути сміливішими. Кожен з нас допомагає зменшити час дл перемоги! Кожен на своєму місці.
Але я думаю, що ми всі частково відчуваємо безсилля. Гинуть безневинні люди і діти, руйнуються школи, лікарні, церкви, наші історичні надбання. Я також втратила на війні родичів і друзів. Ми мусимо змиритися з втратами, якби важко це не було. Але ми не мусимо пробачити росіянам їхньої кривди і жорстокості.
We are looking for motivation in ourselves!
External motivation we have in common - the victory of Ukraine, the return of our territories to the country and the end of the war. We are all waiting for the war to end, but will the war emotionally drain us? I remember how my grandmother used to talk about the war all her life. She was 9 years old when the Second World War began. Grandma talked about the Germans, about life in the German occupation. Grandma always said that the most important thing is that there should be no war.
Шукаємо в собі мотивацію!
Зовнішня мотивація у нас спільна- це перемога України, повернення наших територій до складу країни і закінчення війни. Ми усі чекаємо на закінчення війни, але чи війна вийде з нас? Я пам'ятаю як моя бабуся все життя розповідали війну. Їй було 9 років, коли почалася Друга світова війна. Бабуся розповідала про німців, про життя в німецькій окупації. Бабуся завжди казала, що головне, щоб не було війни.
Internal motivation is personal to each of us. The main thing is to survive and learn to live in the circumstances that exist today. Stress affects all people negatively. Therefore, it is worth distracting yourself, meeting with friends, relatives, eventually traveling, and planning a victory celebration. All this contributes to the improvement of mood, positive emotions and inner peace.
I also need to give myself space to think. The accumulation of information from all sources is also stressful for me. There is too much information, predictions and explanations about military actions. Too much information makes us tired.
Think about yourself! Use informative silence. Sometimes it's good to be alone without gadgets, sit in the park on a bench, observe the surrounding beauty. It's autumn, my dears, golden autumn!
Informational silence gives us psychological strength.
Внутрішня мотивація В кожного з нас особиста. Головне нам вижити і навчитися жити в тих обставинах, які є сьогодні. Стрес негативно впливає на усіх людей. Тому варто себе відволікати, зустрітися з друзями, родичами, врешті помандрувати, і планувати святкування перемоги. Це все сприяє покращенню настрою, позитивним емоціями і внутрішньому спокою.
Мені також потрібно собі дати простір для думок. Нагромадження інформації з усіх джерел також стресово впливає на мене. Надто багато зараз є різної інформації, передбачень і пояснень щодо військових дій. Надмір інформації нас втомлює.
Подумайте про себе! Користуйтеся інформаційною тишею. Іноді добре побути на самоті без гаджетів, посидіти в парку на лавці, поспостерігати за навколишньою красою. Вже осінь, мої любі, золота осінь!
Інформаційна тиша дає нам психологічну силу.
І я знову повертаюся до того, що кожному з нас найважливіше зберегти себе. Я щоденно святкую день життя! Я радію, усміхаюся життю і дякую за кожен прожитий день Богові і ЗСУ.
Ми вже зрозуміли, що в цьому новому світі важливо вміти висловити свої цінності і важливості. Ми маємо керувати своїм життям, брати справи у свої руки і очищатися від негативу. Дякую за читання і коментарі!
And I return again to the fact that it is most important for each of us to preserve ourselves. I celebrate the day of life every day! I am happy, smile at life and thank God and the Armed Forces of Ukraine for every day I live.
We have already understood that in this new world it is important to be able to express our values and importance. We have to manage our lives, take matters into our own hands and cleanse ourselves of negativity.
Thanks for reading and commenting!
Stay care
Thanks for reading and commenting!
💪👍👍