Сьогодні я продовжу свою розповідь про день народження моєї подруги, проведене в горах. Минулого разу я трохи розповіла про наш «дівочий клуб» і про зародження щорічної традиції, сьогодні я приділю більше уваги самому святкуванню.
Отож, вранці ми усі прокинулися, провели необхідні ранкові процедури, навели марафет як то кажеться 😎. На сніданок Наталя (день народження якої ми святкували) зробила неймовірно смачний салат з лосося, руколи і помідорів чері, яким ми всі із задоволенням поснідали.
Після сніданку ми купалися в басейні, який був присутній на території готелю і засмагали (як же без цього, літо все ж таки). Ми вибрали абсолютно правильний час для засмаги, адже найкраще засмагати з восьмої до одинадцятої, а ще по обіді, з шістнадцятої до дев’ятнадцятою. У цей час засмага найкраще лягає на тіло і немає ризику отримати опіки від надмірно спекотних сонячних променів, які можуть вразити вашу шкіру при необачній спробі засмагнути у найспекотніший час.
Після таких приємних водних та сонячних процедур у нас далі була насичена програма, Наталка подбала про це заздалегідь. Неподалік від нашого готелю був розташований відомий відпочинково-розважальний комплекс «Вежа Ведмежа» і там була крута мотузкова лазанка. Ми пройшлися туди пішки.
То ж таке ця мотузкова лазанка? Це мотузковий парк та комплекси ходів з перешкодами на певній висоті над землею (у деяких місцях було дуже високо –до 10 метрів над землею). Для безпечного проходження вас екіпірують всім необхідним спорядженням і страховкою, то ж ризиків впасти і розбитися немає, але все одно в окремі моменти було дуже страшно. У мене на особливо складних ділянках трусилися ноги, але підбадьорливі вигуки подруг допомогли мені сконцентруватися і продовжити проходження цього мотузкового лабіринту.
Нам усім вдалося пережити незабутні миті і спробувати свій організм на міцність, провести день активно і відчути себе справжніми альпіністами (чи правильніше буде сказати альпіністками 😉). Проходження маршруту ми завершили багатометровим спуском на спеціальному підвісному ролику. Це дало відчути мені просто неймовірне відчуття польоту і стало фінальним акордом цієї цікавої пригоди. А після завершення нам видали спеціальні дипломи про проходження мотузкового парку. Наче дрібничка, а приємно!
