Хочу одразу зазначити, що це фото жартівливе і мухомори насправді ніхто не їв, бо це отруйні гриби 😄. І не повторюйте цей трюк самостійно! 🤣🤣🤣
Отож, давайте по порядку. Після сухого та спекотного вересня, багатого на білі гриби, настав мокрий та вогкий жовтень, принаймні таким був його початок. Здавалось би, що гриби люблять вологу і їх має стати в лісі ще більше, але осінь цього року була сповнена парадоксів і відреагувала на зміну погоди тим, що в лісі пропали всі їстівні гриби.
Першим дзвіночком того, що в лісі цього разу було порожньо, став дядько на автомобілі, який покидав ліс, коли ми тільки прибули (рання пташка). Він запитав нас, чи ми взагалі коли-небудь знаходили тут гриби, бо він сьогодні тут нічого не знайшов. Ми відповіли, що знаходили і він поїхав, невдоволений. Вочевидь ця ситуація була дещо дурнуватою чи що, бо цей дядько якось зарядив нас негативом. Але ми про це швидко забули, подумаєш, комусь не пощастило, ми ж в будь-якому випадку щось знайдемо.
Але чим далі ми просувалися у вогкому ранковому лісі, тим сильнішими ставали наші підозри, що сьогодні нам не пощастить. За півгодини блукання ми не знайшли жодного гриба, крім декількох, схожих на свинушки, які я ніколи не брав і які зараз вважаються отруйними, хоча у них залишилися свої фанати.
Першим знайомим мені грибом був червоний мухомор, який також отруйний. "Хоч мухомори пофотографую", - подумав я.
Моя майже кума (насправді жінка кума моєї сестри 😆) вирішила сфотографуватися з хоч з мухомором, на пам'ять)))
Я дуже люблю фотографувати червоні мухомори, вони дуже "фотогенічні", то ж я відвів душу на цих красунчиках, зробивши вдосталь фото.
А цей мухоморчик взагалі сховався у сухому листі і звідти визирала лише його шапинка:
Коли ми підійшли до вирубки, яку ми завжди проходимо та просуваємось ще далі в ліс, ми вирішили цього разу даремно не напружувати ноги та повертатись назад до машини, бо сьогодні явно не був найкращий день для збору грибів.
Дорогою назад я лише одного разу зупинився, аби сфотографувати купку неспражніх опеньок (отруйних грибів), бо вони виглядали дуже красиво.
Це був єдиний раз в цьому сезоні, коли ми повертались додому з порожніми відрами, далі було значно веселіше 😀.