Сьогодні ми мали садити картоплю, але вранці пішов дощ. Так, цього року ми пізненько зібралися садити картоплю і так ми все ще її садимо 😆. Традиція є традиція, та й батьки все ще худібку тримають, то ж вона все ще потрібно у доволі великих кількостях. А щодо пізності... Куди поспішати, весна цього року розпочалася пізно, сенсу садити все в холодну непрогріту землю не було, та й самоусунувся я від цього процесу, я лише допомагаю, бо голова постійно забита будовою, цього року ми форсували все, дуже хочемо до Нового року оселитись на новій хаті, а зробити треба ще дуже багато, хочемо хоча б найосновніше, щоб жити можна було, набридло перебувати в розділеному сімейному стані.
Ну, одним словом дощ пішов, спочатку був доволі сильний, це виглядало майже так само, як на фото (це наше подвір'я з видом на задній двір сусідів 😆):
Люблю слухати як падає дощ, під нього чудово працювати, писати щось, наприклад довгий пост до QUAC 😊. Але коли вдома маленькі діти, то це дуже важко зробити. Маркіян зараз ходить по кімнаті і постійно хникає. Буває, що він грається сам, сидить собі тихенько, щось досліджує. А сьогодні в нього настрій постійного вимагання уваги батьків, бо якщо в нього щось не виходить, то він зразу кличе нас на допомогу. Але, оскільки говорити він не вміє, то використовує крик і гучний стогін)).
А ще після дощу мокра трава. Коли ви маєте велику земельну ділянку, як у нас, то ви все одно стикнетеся з цим явищем, навіть якщо частина подвір'я замощена. Все одно решта вкрита травою. Коли падає дощ (а зрештою і щоранку влітку, бо вранці на траву падає роса), трава стає мокрою і коли ви ідете по ній, то взуття намокає, що не сприяє його довговічності. А якщо траву ще не було можливості покосити вчасно і вона виросла в саду по коліна, то ви ще й штани матимете мокрими по ті самі коліна 😆. Вихід зробити доріжки, але це коли мала ділянка, інакше це дуже дорого. То ж це такий мінус володіння фазендою)) (цікаво, ще хтось пам'ятає це слово родом з дев'яностих?).
Але після дощу можна взути гумовці, вийти в сад і зробити цікаві фото з крапельками дощу на траві. Або павутинку сфотографувати (це вже більше восени).
Давненько, до речі, я не робив фото із вмитого дощем саду, може сьогодні піду зроблю, доки ще буде мокро, щоб все таки хоча б розпочати садити картоплю))).
Отакий в мене сьогодні вийшов пост-роздуми. Дякую всім, хто читав мої рефлексії. Вийшло трохи сумбурно, але я старався донести до вас, друзі, свій настрій (не думку, бо я не мав центральної теми, коли розпочинав писати свій пост, то ж вийшло справді у стилі фрірайт), сподіваюсь зміг. 😊 Всім, хто почув джазову музику крізь рядки - ви шамана, пора брати участь у кастингу на "Битву екстрасенсів" 😆.
Гарний текст вийшов.
Радий, що цей текст сподобався вам 😊
Чудово... мені подобається!
Дякую!
І у мене теж є фазенда. І трава по пояс, і навіть кілька днів тому робила схожі фото.