Вже довго не бачіла свої батьків та рідних , вагалася Їхати чи ні , адже вони проживають в Миколаївські обл. Де йдуть бойові дії. Автівкою потрібно їхати через частину області котру обстріляють , а з іншого боку відсутній автошлях через невідремонтовану дорогу вже багато років . Тому лишився тільки потяг і боязно, але все таки вирішила їхати з донькою ще й подруга зібралась до Одеси з донькою, на одному потязі . Дуже хотілось до батьків і сестра повернула з закордону . На вокзалі все пройшло без тривог , дуже не звично що мало пасажирі особливо в такому , літному , південному напрямку , ще минулого літа дуже потрібно було поквапитись щоб потрапити на цей потяг . Проїхавши пару зупинок , потяг зупинився в нашій області на довготривалу зупинку , гасять світло, щільно закриті вікна , повідомлення про тривогу , в новинах що вона повномасштабна і ніби запуск ракет , то тут відразу думаєш швидше б ця зупинка закінчувалася і щоб потяг мчав як омога швидше . Далі все було добре , трохи сну і ми на місці , ще годинка на автівці з татом , так як далі потяг не йде (зірваний міст) і ми в батьківський хаті . Дуже добре бути з рідними і міцно їх обіймати 💙💛
I haven't seen my parents and relatives for a long time, I hesitated to go or not, because they live in Mykolayiv region. Where the fighting is going on. You have to drive through the part of the area that is being shelled, and on the other hand there is no highway through the unrepaired road for many years. Therefore, there was only a train left and it was scary, but still she decided to go with her daughter and her friend gathered in Odessa with her daughter, on the same train. I really wanted my parents and my sister returned from abroad. At the station, everything went smoothly, it is very unusual that there were few passengers, especially in this summer, in the southern direction, last summer it was very necessary to hurry After passing a couple of stops, the train stopped in our area for a long stop, turn off the lights, tightly closed windows, alarm messages, in the news that it is full-scale and like a missile launch, then you immediately think this stop would end sooner and the train would run as fast as possible . Then everything was fine, a little sleep and we are there, another hour in the car with my dad, as the train does not go further (broken bridge) and we are in my parents' house. It is very good to be with relatives and to hug them tightly to get on this train.
@tipu curate 💙💛 🇺🇦 💛💙
Upvoted 👌 (Mana: 300/500) Liquid rewards.
Yay! 🤗
Your content has been boosted with Ecency Points, by @alesia89.
Use Ecency daily to boost your growth on platform!
Support Ecency
Vote for new Proposal
Delegate HP and earn more
Я також їжджу до батьків, незважаючи на затримки потягів через тривоги та інші складності. Після гостин у них і жити стає легше, бо відчуття захищеності в батьківському домі присутнє завжди, навіть під час війни.