Друзі, хто працює в колективах, аналізували коли-небудь, чому в більшості випадків керівництво м’яко кажучі це не дуже приємні люди? Мені везло, але не можу не погодитись, що адське захоплення керівники визивають доволі рідко🤷♀️
Читала на днях, що вчені Семюел Хантер (Samuel Hunter) і Лілі Кушенберрі (Lily Cushenberry) Британського психологічного товариства (БПТ) яке проводить багато досліджень, спеціально зосередили свою увагу на людях, яких складно назвати приємними. Це ті, кому притаманні нісенітність, егоцентричність, завзятість і ворожість по відношенню до оточуючих. З якою метою? Захотіли з'ясувати, чи відчувають неприємні люди дискомфорт, якщо поміщати їх у певні життєві ситуації. І що ви думаєте?
❗️Експерименти показали, що відштовхуючих і деспотичних людей критика не бентежить, а переконує у власній правоті. Механізм працює і навпаки: позитивні у всіх відносинах люди більш сприйнятливі до позитивних відгуків.
Не треба звичайно бути максимально неприємними, але з цього є чому навчитися. Для успіху досить просто не замикатися в собі після кожного поганого відгуку, який ви чуєте на свою адресу. Варто бути трохи наполегливіше і вірити в себе і власні сили. Не факт , що прийде успіх😂 але ми те в що ми віримо