Суботній ранок розпочався одночасно і з кави, і з ракетної атаки.
Знову є прильоти , і знову по житловим кварталам. У Хмельницькому через російський удар постраждав жилий мікрорайон. Пошкоджені 3 навчальних заклади та близько 10 багатоповерхових житлових будинків. Унаслідок вибуху є поранені.
Saturday morning began simultaneously with coffee and a rocket attack.
There are arrivals again, and again over residential areas. In Khmelnytskyi, a residential neighborhood was damaged by the Russian strike. 3 educational institutions and about 10 multi-story residential buildings were damaged. As a result of the explosion, there are injured.
Ніяк росіяни не можуть заспокоїтись і зрозуміти нарешті, що все марно і все у них пропало. Я вже не реагую ні на повітряні тривоги, ні на атаки, чекаю лише коли у них закінчаться ракети і солдати. Мають же ж вони колись скінчитись, якщо втрачають по тисячі солдат за добу. Схоже, що з технікою і боєприпасами у них також вже є проблеми, бо за добу техніки знищується все менше, а солдатів все більше.
There is no way the Russians can calm down and finally understand that everything is in vain and they have lost everything. I no longer respond to air alarms or attacks, I only wait for them to run out of missiles and soldiers. They must end someday if they lose thousands of soldiers a day. It seems that there are already problems with equipment and ammunition, because less and less equipment is destroyed every day, and more and more soldiers.
Війна війною, а хату треба топити, бо зима ще не скінчилась. І я продовжую готувати дрова, щоб дотягнути до тепла. А тим часом в черговий раз не витримала моя улюблена сокира. Буває, що попадається така складна колода з сучками, що навіть метал не витримує. Є ще маленька, резервна, але її також вистачило на декілька ударів.
War is war, and the house must be burned, because winter is not over yet. And I continue to prepare firewood to reach the heat. Meanwhile, my favorite ax once again failed. It happens that one comes across such a complex log with knots that even metal cannot withstand it. There is still a small, spare one, but it was also enough for several blows.
Але це вже не перший раз, тому я не переймаюсь цим. Є зварювальний апарат, є повно вільного часу, та навіть є світло після ракетних атак. Тому сокира буде відремонтована і продовжить надалі виконувати свою функцію. А рубати доведеться ще довго, тому , що насправді опалювальний сезон не обмежується календарними зимовими місяцями, а починається в жовтні і закінчується в кінці квітня. Минулого року доводилось навіть в червні протоплювати пічку.
Я вже зачекався весни. Вірю,що з початком весни українські воїни розпочнуть активні дії по звільненню України від російської нечисті.
Слава ЗСУ!
But it's not the first time, so I don't worry about it. There is a welding machine, there is a lot of free time, and there is even light after missile attacks. Therefore, the ax will be repaired and will continue to perform its function in the future. And we will have to cut for a long time, because in fact the heating season is not limited to the calendar winter months, but begins in October and ends at the end of April. Last year, even in June, the furnace had to be heated.
I already waited for spring. I believe that with the beginning of spring, Ukrainian soldiers will begin active actions to liberate Ukraine from Russian evil.
Glory to the Armed Forces!