Минулого тижня на ютюбі побачив в рекомендованих розмову із Садхгуру (найвідоміший мабуть на сьогодні йог, вчитель йоги і містик) про свята і чи взагалі є сенс їх святкувати, на це питання він відповів, що раніше кожен день був святом, а зараз в більшості культур залишилось лише десяток таких пам'ятних дат (цитую по пам'яті). Зокрема, він і його послідовники в центрі йоги на півдні Індії збирались святкувати Маха Шиваратрі, велику ніч Шиви, з танцями і співами (ну як же без співів в Індії!) на всю ніч.
З 11 по 12 березня, якщо ви хочете якомога ефективніше відчувати себе людиною на повну потужність і відкривати в собі всі можливості, варто було залишатись бадьорим, говорив гуру.
В відеотрансляції з центру Іша (вищезгаданого), котру я включив в той вечір, було видно багато веселих людей, багато без звичних за останній рік закривань обличчя масками, кружляли в танці і на сцені грали на гітарах якесь місцеве ВІА, під ці всі звуки бадьоро танцював і сам гуру. Добре, що люди не розівчились відчувати радість, подумав я і ліг спати, бо був дуже втомлений.
Прокинувся через кілька годин, якраз вчасно, бо побачив, що мамі потрібно допомогти встати з ліжка.
Відчувати себе людиною на повну потужність - десь так можна назвати зараз те, чим я займаюсь вдома. Вчусь нових навиків щодо догляду і піклування, сплю чутливо (це не те щоб тривожно, тут більше про те, щоб відчувати, що потрібно близькій людині).
Мама їсть маленькими порціями і багато спить, її організм має зберігати залишок сил, витрачених на боротьбу із хворобою, і (сподіваюсь), відновлюватись після всіх страждань і негараздів. Прогнозів ніяких нема, треба просто робити те, що можна зараз зробити.
Я багато їм, багато готую, годую, мию, чищу, прибираю і все воно якось потихеньку відбувається. Виходжу ввечері іноді побігати, десь після 5-7-10 кілометрів в голові з'являється той вид порожньості, коли очищуєшся від негативних емоцій. Ще допомагають тренування з крав-маги, на які я почав ходити з минулої осені - лише зараз почав помічати, що чомусь новому здатен навчитись.
Не те щоб я не готовий був прийняти ситуацію, яка склалась. Мабуть готовий, адже замість відчаю і паніки в мені, як здається, більше суму, вдячності, терпіння, турботи і намагання розуміти і відчувати - всього, чого не вистачало в житті за попередні дорослі мої роки.
Для всіх, хто запитував, чим можна допомогти нам з мамою: склав список, найбільш нагальне - з окликовими знаками. Поповнюватиму\редагуватиму регулярно, лінк в коментах.
https://docs.google.com/document/d/1MxlE0Jzvf6JdWQ2l3OEmKz704YuN1YfeAZO8MelZuvY/edit
В християнській традиції вистачає свят - майже кожного дня певне свято; кожна неділя - свято; щомісяця по декілька доволі значних свят.
Мені теж ютуб був таке підсунув))) відтоді я теж інколи таке передивляюся - філософія, як не як, хоч і інша до нашої... а корисне будь-де можна знайти