Привіт, друзі! Зараз практично кожного ранку на вулиці туман — виглядає це дуже містично й цікаво. Хочеться фотографувати, але водночас не хочеться знімати одне й те саме щодня, тож часто я цього не роблю. Але вчора все ж зробив кілька фото й звернув увагу на наш горіх — на ньому досі є листя!
Зазвичай горіх — один з перших дерев, з якого опадає листя. Він дуже теплолюбний і не любить заморозків. А в нас зазвичай у вересні чи жовтні буває хоча б один сильний мороз, після якого листя на горісі опадає буквально за одну ніч. Цього ж року сильного заморозку ще не було — тільки слабкий, який горіху не зашкодив. Тому він досі стоїть зелений, хоча листя вже поступово опадає — листочок за листочком. Під деревом його вже чимало, але й на гілках ще вистачає.
А от у понеділок прогнозують сильний мороз зранку. Якщо до того часу на горісі ще залишиться листя (а сьогодні четвер), то після того морозу воно точно впаде — одним махом.
А от наша ялинка — вічнозелена. Хоча це не зовсім точно: її голки теж опадають, як у сосни, просто поступово впродовж року, тому ми цього майже не помічаємо.
Ця ялинка для нас особлива — пам’ять про Карпати. Ми привезли її звідти, коли їздили відпочивати: викопали кілька маленьких саджанців біля лісу. Один віддали моїй сестрі, але, на жаль, він не вижив. А наша ялиночка прижилася, росте й тепер уже вища за мене! Минулого року я її трохи підрізав, щоб не росла надто швидко вгору. Наступного року, мабуть, повторю це — щоб крона стала густішою й мала більше бокових гілочок. 🌲🌫️
