Привіт, друзі! У неділю я знайшов не лише пів відра опеньок— точніше, відро (стандартне десятилітрове), бо пів відра в мене означає половину великого, двадцятилітрового, — а й цілу колонію отруйних несправжніх опеньок. Звісно, я їх не збирав, але не втримався, щоб не сфотографувати. Це було справжнє видовище: ціла купа жовтих грибів, молодих, свіжих, таких привабливих на вигляд, що навіть важко повірити, що вони отруйні.
Та що з того, що вони отруйні? Я ж не збираюся ненавидіти гриби лише через це. І тим більше не розумію тих, хто їх копає ногами чи знищує іншим чином. Це, на мою думку, справжній вандалізм. Якщо ти гриб не береш — залиш його там, де він росте. Він нікому не шкодить.
До грибів треба ставитися з повагою й обережністю. Треба вивчати ознаки кожного виду, запам’ятовувати дрібниці, не ризикувати. Якщо є хоч тінь сумніву — не бери. Бо інакше в твоє відро може потрапити саме такий отруйний гриб, як цей, що я зустрів.
А він собі просто росте, спокійно, у своєму світі, і викликає захоплення в тих, хто здатен це оцінити, як любителі природи, до яких я, скромно кажучи, теж себе відношу.😊
