Привіт, друзі! Учора була неймовірно гарна й сонячна погода — аж несподівано після тижнів суцільної сірості та сирості. Відтоді як розтанув сніг, небо майже не світліло: завжди похмуро, сіре, немов день і не починався. А вчора — після зовсім типової туманної й похмурої ранкової картини — ближче до обіду раптом розвиднілося.
Я саме вийшов на двір у сад, на поле, і все навколо виглядало настільки красиво, що захотілося зробити кілька фото. Давно нічого не фотографував на природі — бо й не було що: ні краєвидів, ні гарного неба. А тут усе якось по-особливому засяяло.
Теплиця стояла вкрита дрібними крапельками водяної пари, що конденсувалися на стінках, і у променях сонця вони світилися, мов кришталева лампа чи намисто — дуже гарна картина. І я згадав, як навесні морочився з тією теплицею, скільки часу витратив на її складання. Але воно справді того варте: усе літо ми їли власні смачні помідори, які росли без проблем. Бо в дощову погоду на полі завжди ризик фітофтори, а в теплиці це набагато легше контролювати.
Сьогодні не буду писати довгих постів — маю таку примху зробити коротший допис 🙂
Бажаю всім гарного дня й спокійного мирного неба!
