Біля орбіти Сатурна, де зірки танцювали в нічному небі, з'явився корабель. Його форма не відповідала ніяким земним конструкціям. Інопланетний корабель був крилатий, з гнучкими структурами, які здавалися живими.
Люди на Землі спостерігали за ним з захопленням і тривожністю. Чи прийшли вони з миром чи з ворожими намірами? Ніхто не знав. Радари виявили, що корабель не мав двигунів. Він плавав в космічному просторі, наче гігантський метелик.
Науковці відправили ракету-дослідника, щоб наблизитися до корабля. Капсула зі спеціалістами вирушила в невідомість. Їх очі розширилися, коли вони побачили інопланетян.
Інопланетяни були білі, з прозорими крилами, як у метеликів. Їхні очі світилися, а тіла випромінювали неземну енергію. Мовчки вони спостерігали за людьми.
Лідер інопланетян вийшов назустріч. Його голос лунав в головах науковців:
"Ми не вороги. Ми шукаємо мирного спілкування. Ваш світ – лише один із багатьох, які ми відвідали. Ми не можемо вам завдати шкоди. Ми – подорожні, як і ви."
Люди відчули змішані почуття – страх, захоплення, цікавість. Інопланетяни не були ворогами, але їхні наміри залишалися загадкою.
Корабель залишився на орбіті Сатурна, а інопланетяни спілкувалися з науковцями. Їхні історії про інші світи, зіркові системи та космічні подорожі вразили людей.
Інопланетний корабель став містком між двома цивілізаціями. Люди вивчали технології інопланетян, а інопланетяни ділилися своїми знаннями про космос.
Так на орбіті Сатурна, де зірки танцювали, люди і інопланетяни зустрілися, щоб розкрити таємниці всесвіту.
