Вітаю всіх, друзі.
О 16 годині у моєму вікні, які і у вікнах багатьох українських родин, загорілася свічка. Це акція, яка щороку відбувається в четверту суботу листопада. Її мета – вшанувати жертв голодомору 1932-1933 років.
Я думаю, що все ж існує генетична пам’ять. Тема великого голоду завжди викликає в мене внутрішній біль, хочеться плакати, а душу огортає чорний смуток. Так було завжди, починаючи з юнацького віку.
Greetings to all, friends.
At 4 p.m., a candle lit up in my window, as in the windows of many Ukrainian families. This is an action that takes place every year on the fourth Saturday of November. Its purpose is to honor the victims of the Holodomor of 1932-1933.
I think there is a genetic memory after all. The topic of great hunger always causes me inner pain, I want to cry, and black sadness envelops my soul. It's always been like that, ever since I was young.
Який жахливий парадокс – на землі, яка є найродючішою у світі тисячами мерли люди від голоду, люди працьовиті, хлібороби, трударі, господарі. Ця страшна трагедія не оминула жодну українську родину. В кожній сім’ї є своя історія виживання та туга за закатованими.
Моя бабуся по батьковій лінії була 1924 року народження. В ці страшні роки їй було 8-9 років. Сповна осмислений вік, щоб пам’ятати цей жах. Я картаю себе, що не розпитала її більше, що не наполягла поділитися своїми спогадами. Хоча я задавала питання, але вона завжди давала скупі відповіді. Тоді я думала, що вона не хоче згадувати, адже це дуже боляче. Зараз я розумію, що вона боялася розповісти всю правду, незважаючи на розпад союзу та прошестя багатьох років. Як її сім’ї вдалося вижити я не знаю.
Лише деякі моменти про голодомор мені переповіла бабуся.
What a terrible paradox - on the land, which is the most fertile in the world, thousands of people died of hunger, hardworking people, farmers, laborers, owners. This terrible tragedy did not escape any Ukrainian family. Each family has its own story of survival and longing for the tortured.
My paternal grandmother was born in 1924. She was 8-9 years old during those terrible years. A perfectly reasonable age to remember this horror. I chastise myself for not asking her more, for not insisting on sharing my memories. Although I asked questions, she always gave meager answers. Then I thought that she did not want to remember, because it was very painful. Now I understand that she was afraid to tell the whole truth, despite the collapse of the union and the passage of many years. I don't know how her family managed to survive.
My grandmother told me only a few moments about the Holodomor.
Говорила, що по дворах ходили озброєні загони з довгими палями, на кінцях яких були гострі металеві наконечники. Ними вони пробивали підлогу та груби, щоб перевірити, чи не зберігають селяни там їжу. Казала, що коли прийшов такий загін, то висипала на підлогу квасолю, яка зберігалася в торбинці і потоптали чобітьми. Коли вони пішли, бабусина мама позбирала потоптані квасолинки, які згодом зварила дітям. Пам’ятаю, що бабуся розповідала про юшку з лободи, від якої дуже болів живіт та про гнилу мерзлу картоплю, зібрану в місцях, же були кагати на полях.
She said that armed squads walked around the yards with long poles, at the ends of which there were sharp metal tips. They used them to pierce the floor and the hearths to check if the villagers were storing food there. She said that when such a squad came, she spilled beans on the floor, which were kept in a bag and trampled with boots. When they left, the grandmother's mother collected the trampled beans, which she later cooked for the children. I remember that my grandmother talked about the quinoa soup, which made her stomach hurt a lot, and about the rotten and frozen potatoes, collected in places where there were weeds in the fields.
Дідусь по батьковій лінії в 1932 році був підлітком. У селі, у дерев’яній церкві (яка до речі ще й досі працює), зберігали зерно. Так от він вкрав жменю пшениці, щоб не померти з голоду. Його посадили до в'язниці на 15 років. А зерно з церкви навесні 1933 вивозили на смітник і палили, бо воно попріло та погнило.
Таких історій, як у моїй родині, безліч. Кожна неймовірно трагічна. За два роки страшною голодною смертю російська влада закатувала 3,941 млн українців. Голодомор 1932-1933 років – це геноцид проти нашого народу. Нині, в 2022 році, московські кати намагаються повторити свій злочин, тероризуючи енергетичною кризою. Їм хочеться холодомору, щоб незламна нація стала на коліна. Але такого не буде! Ніколи і нізащо!
My paternal grandfather was a teenager in 1932. In the village, in the wooden church (which, by the way, still works), grain was stored. So he stole a handful of wheat so as not to die of hunger. He was imprisoned for 15 years. And in the spring of 1933, the grain from the church was taken to the garbage dump and burned, because it withered and rotted.
There are many such stories in my family. Each is incredibly tragic. In two years, the Russian authorities tortured 3.941 million Ukrainians to death by terrible starvation. The Holodomor of 1932-1933 is a genocide against our people. Now, in 2022, the Moscow executioners are trying to repeat their crime, terrorizing the energy crisis. They want cold weather, so that an indomitable nation will fall to its knees. But this will not happen! Never and under no circumstances!
Я завжди у цей день згадую одну притчу. Якось диявол запропонував Богові укласти парі і запитав у нього: "Що оберуть українці: волю або хліб, якщо постануть перед таким вибором? Вгадаєш — твоя буде воля, ні — то моя". Бог відповів: "Звісно, що хліб, адже українці люблять своїх дітей, вони дбають про добробут у своїх сім'ях". Але українці обрали волю. Диявол лукаво посміхнувся, замисливши щось страшне. І невдовзі в Україні розпочався Великий голод.
Людожерський режим був що тоді в СРСР, що зараз на росії. І лише залюблені в росію, як і свого часу в сталінський Радянський Союз, не здатні провести такі очевидні паралелі.
Яка влучна притча. І СССР, і сучасна росія - форми найвищого зла, диявольське поріддя.
@tipu curate 💙💛 🇺🇦 💛💙
Дякую
You're welcome! 💙💛
The rewards earned on this comment will go directly to the people( @ua-promoter ) sharing the post on Twitter as long as they are registered with @poshtoken. Sign up at https://hiveposh.com.