Нещодавдо зіштовхнулась з цікавими поняттями.
Для українців хлопці, які боронять наші землі - герої. Так звісно не такі, як ми звикли бачити в фільмах. Супер сили в них немає але якщо гарно подумати то через те, що вони проходять... Вони справді схожі на супер героїв.
Деякі міста нашої неньки схожі на кадри з фільмів про різні апокаліпсиси. Тільки це реалії життя звичайного українського народу.
Вчора докуповувала необхідне для посилки нашим хлопцям. Я кожного місяця намагаюся щось необхідне їм відправити. Цигарки, чай, кава, смаколики, ліки і т.д.
Поки бігала з магазину до магазину зустріла знайому, яка каже навіщо я витрачаю свої кошти на це, якщо можна просто задонатити і хлопцям все дістанеться. От в цій ситуації я з нею повністю не згодна.
За період повномаштабної війни вже стільки волонтери зібрали кошти, речі і багато чого. Маю знайомих підприємців, які самі купують і відвозять хлопцям допомогу.
Зараз майже в кожній сім'ї хтось бороне Батьківщину. Якщо ми будемо розраховувати тільки на донат, то бідні наші хлопці...
Тому я зовсім незгодна з її думкою.
Це важко описати словами... Жах - найменше, що можна сказати.
Ми робимо все, щоб ця кацапська чума не пройшла далі, бо вони з роблять з наших міст і сіл нові Попасні, Бахмути, Маріуполі....
Згодна з кожним вашим словом...