Доброго вечора!
Історія України мала багато трагічних періодів, коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинявся під загрозою знищення. Але завжди у такі періоди найкращі сини і дочки України піднімались на захист своєї землі.
Холодними зимовими днями і ночами листопада 2013, лютого 2014 року, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, на Майдані пліч-о-пліч стояли українці і євреї, вірмени і грузини. Їх об'єднала українська земля та бажання жити у вільній країні.
20 лютого 2014 року став днем початку нової історії нашої держави. Тоді Україна на повні груди вдихнула повітря, насичене болем і журбою...
Ще зовсім недавно про війну ми дізнавалися лише з книжок і фільмів. Це було доволі абстрактне явище, яке жахало, але тільки теоретично. Учасників-ветеранів щороку ставало дедалі менше, як і дітей війни. Тобто ті, хто безпосередньо бачив і відчув на собі всі труднощі і поневіряння. До нас долинало лише ехо... Здавалося б, Друга світова - найгірше, що могло трапитися з людством, неодноразово лунали гасла "Ніколи знову!"... Але історія повторюється. Особливо, коли під боком такий сусід.
Війна стала іншим явищем, коли ми відчули її на собі. Коли жодні новини не обходяться без повідомлень про загиблих чи поранених. Коли вбивають ось зовсім поруч. Руйнують мій і твій дім...
Доволі суперечливе питання: чи говорити з дітьми про війну - з якого віку, які слова підібрати, як правильно пояснити? До Дня пам'яті та примирення пропонуємо вам тематичну викладку літератури "Читаємо про війну заради миру".