Поки народ протестує через високі тарифи і незабаром буде офігівати від нових платіжок за перший місяць, антиукраїнські сили здійснили нові кроки, що можуть в подальшому призвести до послаблення основ нашої державності.
Найгучніші події з цього переліку відбулись за участю скандального Окружного адміністративного суду міста Києва та одіозної особи - колишнього очільника адміністрації часів Януковича - Андрія Портнова. Після свого повернення із вигнання Портнов уже вкотре здійснює здавалось дрібні, але досить дошкульні для українськості дії.
І от у понеділок стає відомо, що суд заборонив відзначення ювілеїв та пам’ятних дат кількох історичних діячів часів УНР, ОУН та видатних осіб з еміграції. Йдеться зокрема про таких людей:
- Андрій Мельник - голова проводу ОУН
- Володимир Кубійович - вчений, редактор "Енциклопедії українознавства"
- Юрій Липа - письменник і політик
- Улас Самчук - журналіст і письменник
- Полковники УПА Василь Левкович, Василь Сидоров, Василь Галас
- Іван Полтавець-Остряниця - полковник Армії часів Гетьманату, особистий ад’ютант Скоропадськго
Для більшості ці прізвища мало що значать. Для мене теж із цього переліку є лише три відомі особи. Саме тому, що про них мало говорять ці діячі маловідомі пересічному українцю. І от Портнов прикриваючись історичними суперечностями домігся заборони згадувати на державному рівні про цих людей. Ну із військовими зрозуміло, ворогам завжди муляли минулі здобутки. А от із письменниками та вченими ситуація ще гірша, адже принижуючи культурну складову нації можна добряче вплинути на розвиток історичної свідомості майбутніх поколінь.
Друга подія тижня також пов’язана з тими самими дійовими особами (Портнов та ОАСК). Рішенням суду Міністерство освіти і науки зобов’язали зробити перегляд змісту восьми підручників історії для 5-11 класів, які надруковані у 2018 та 2019 роках. У книгах мають відкоригувати інформацію про події, що стались під час Революції Гідності. Адже за думкою позивача ці відомості спотворені та місять не підтверджені факти.
Тобто промосковський агент зробив прецедент для перепису історії. І тут слід згадати нашого освітнього міністра - Шкарлєта. Який є вихованцем Табачника і не цурається цього жодними чином. У такому тандемі освітня програма може швидко змінитись на догоду "руського міра". Хоча можна сподіватись на те, що завдяки загальній бюрократії освітньої системи цей процес затягнеться на довго.
А от третій сумнівний хід влади, хоч не такий гучний і розкручений як два попередні, але він ще небезпечніший. У вівторок Верховна Рада у другому читанні ухвалила закон "Про всеукраїнський референдум". Документ було поданому президентом і він є одним із пунктів його програми - так званий "закон про народовладдя".
Згідно цього закону чимало питань державності можна виносити на загальноукраїнське народне опитування. Зокрема ним можна вносити зміни до Конституції, що відносяться до загальних питань функціонування держави. Також дозволяється референдумом змінювати територію України відповідно до міжнародного договору. Та ряд інших технічних питань.
З одного боку ніби то все і не погано, але як говориться, є нюанс. Цей закон певною мірою зменшує вагомість і вплив рішень Верховної Ради. Тобто ще більше підточує важливий фундамент державності. Окрім того, дивлячись на результати крайніх виборів та низький загальний рівень критичного мислення і політико-економічної обізнаності населення, такі референдуми можуть стати відволікаючим фактором від недолугих дій влади.
Але найбільш небезпечною нормою, як для воюючої країни, є запроваджена можливість проголосувати на референдумі через інтернет. Таке положення хоч ще й потребує прийняття додаткових документів, але в поточних умовах рівнозначне вистрілу у власну ногу. Бо кіберзахист у нас на низькому рівні. І маніпуляцій через такий спосіб волевиявлення буде більше ніж через каруселі на виборах президента у 2004 році.
Такі от справи. Можна ще згадати про скандали із відміною правопису. Тут теж відзначився ОАСК. Здається ця установа скоро буде відміняти й закони фізики чи аксіоми геометрії. По цій ситуації і так забагато балачок і я не лінгвіст, а простий обиватель.
Тож тримаймося. І як писав Тарас Григорович:
Борітеся - поборете! ...