Так іноді буває, що коли тобі чи то нема настрою про щось писати, чи то часу. Не те щоб нічого не відбувається у твоєму житті - якраз навпаки. Там купа всього відбувається, і купа фотографій, і от це все. Але ж то потрібно сидіти та оці всі пости писати, а якщо ти там ще й "задрот", то просто так воно все не пишеться. Чи може щось навпаки? Можливо я намагаюся когось чимось здивувати?
 |
|---|
| На початку пошуків |
Але ж, а чому б і не здивувати, коли ти на вихідних пішов шукати верпу богемську? І взагалі це був просто черговий привід для того, щоб зануритися у ліс. Як каже Софія - квест. Так, маленький сімейний квест, де всі мають позмагатися у тому, хто, знайде найбільше різних грибів, що потім у процесі забудеться, хто переміг. А чи це важливо?
 |
|---|
| Чаша ельфа |
Що взагалі важливо, коли ти знаходишся у лісі? Який план? Та ніякого плану! Ти маєш бути як частинка Броунівського руху! Куди тобі хочеться, туди й рухайся. Ліс тебе туди сам поведе за собою, просто віддайся йому.
 |
|---|
| Ліс пробуджується |
З іншої сторони, я й сам розумію, що це не доволі таки просто, не всім це вдається. Бо ми можемо тільки за себе сказати, що ми можемо розчинитися у цьому просторі. Так, ми всі різні люди, зі своїми особистими проблемами, переживаннями, життєвими нюансами та от цим всім.
 |
|---|
| Рожена |
Але ж і ми не ельфи. Так, за цими всім красивими фотографіями є свої життєві проблеми. Ми такі ж люди, як і ви. Можливо тільки різниця у тому, що ми завжди намагаємося вхопити свій настрій, отой броунівський рух.
 |
|---|
| Мабуть, що знайшли лисячу нору |
Так, а що у цій історії найголовніше? Мабуть, це дозволити собі бути частиною цього світу. Іноді трішки дозволити поподорожувати нашій душі.
 |
|---|
| Зупинитися й задуматися |
P.S: А що ж з верпою? Ми її знайшли, але у нас її час ще не настав.
 |
|---|