привіт всім! мене звати Юля, мені 26 років, я працюю фрілансером та вирішила знов спробувати себе у сфері блогінгу. тому прошу дуже суворо не судити мою першу, за довгий час, спробу графоманства.
я вирішила прийняти участь в #mycountry челендж Challenge - an initiative from TheyCallMeDan with the support of @infa and @teamukraine для того, щоб розповісти про...
от знаєте, прочитавши головний посил челенджу та його умови мені водночас стало дуже легко та дуже складно. справа в тому, що досить важко обрати те, що тебе надихає в рідній країні та про що хочеться розповісти цілому світу.
Hello! My name is Julia, I am 26 years old and I decided to take part in the #mycountry challenge Challenge - an initiative from TheyCallMeDan with the support of @infa and @teamukraine to tell about...you know, after reading the main message of the challenge and its conditions, it became very easy and very difficult for me. the fact is that it is quite difficult to choose what inspires you in the native country and what you want to tell the whole world.
розповісти про їжу? та я вас запевняю, що потрапивши в Україну на гастротур ви не зможете виїхати від нас мінімум півроку через незліченну кількість різноманітних страв, котрі в кожній області ще й готують по власному секретному рецепту. а, навіть, якщо ви все-таки скуштуєте абсолютно все, то знову ж таки виїхати стане складно через зайву вагу, котра прийде з усіма смаколиками :)
tell about food? and I assure you that once you get to Ukraine for a gastro tour, you will not be able to leave us for at least six months because of the countless different dishes, which in each region are also prepared according to their secret recipe. and, even if you still taste absolutely everything, then again it will be difficult to leave because of excess weight, which will come with all the goodies :)
розповісти про людей, що мене надихають? цілого Hive не вистачить для такої кількості постів. а вам забракне терпіння перечитати все, адже навколо мене стільки людей, котрі заслуговують уваги та окремого посту. починаючи із найближчого оточення і закінчуючи військовими, волонтерами, історичними постатями, спортсменами, музикантами та іншими відомими і не дуже персонажами.
to tell about people who inspire me? the whole Hive is not enough for so many posts. and you will lack the patience to reread everything because there are so many people around me who deserve attention and a separate post. from the immediate environment to the military, volunteers, historical figures, athletes, musicians, and other famous and not so famous characters.
розповісти про місця, котрі варті відвідування? ви точно не були в Україні і не знаєте, що тут є дуже дуже дуже багато крутих місць, котрі варто відвідати. і щойно закінчиться карантин та знімуть всі обмеження я почну їх відвідувати та ділитись з вами інформацією про місця, котрі не кожному українцю відомі.
tell us about places worth visiting? You have not been to Ukraine and you do not know that there are very, very many cool places worth visiting. and as soon as the quarantine is over and all restrictions are lifted, I will start visiting them and share with you information about places that not every Ukrainian knows.
власне все, що я перерахувала вище вирішила публікувати на своєму акаунті. ось так один челендж надав мені цілу купу ідей для публікацій 😊
а цей пост я вирішила присвятити рідному місту - Ужгород. і тут теж все не так просто хоча на перший погляд здавалось проблем не буде ніяких. ну подумаєш, маленьке місто на заході України та населення трішки більше 100 тисяч людей. про що тут можна розповісти?
I decided to publish everything I listed above on my account. that's how one challenge gave me a whole bunch of ideas for publications 😊 and I decided to dedicate this post to my hometown - Uzhhorod. and here, too, everything is not so simple, although at first glance it seemed there would be no problems. Well, think about it, a small town in western Ukraine and a population of just over 100,000 people. what can you tell here?
як виявилось варіантів маса, навіть, в цьому випадку.
поки що подивіться відео мого міста із висоти пташиного польоту. мені здається карантин, як мінімум, дуже корисний щоб отримати ось такі пейзажі де нічого зайвого, тільки місто
as it turned out the options are mass, even in this case. for now, watch a video of my city from a bird's eye view. it seems to me quarantine, at least, is very useful to get here such landscapes where nothing superfluous, only the city
але! мені вдалось вибрати власний топ 3 про що все-таки розкажу та трішки покажу:
- сакури
- кава
- міні скульптури
це те, що є візитівкою мого міста і сказати про ці речі ніколи не буде зайвим :)
but! I managed to choose my own top 3, which I will tell you about and show a little bit:
- Sakura
- coffee
- sculptures
this is what is the business card of my city and to say about these things will never be superfluous :)
Сакури
ці дерева ростуть лише в Японії, кількох штатах Америки і на Закарпатті. саме в Ужгороді знаходиться найбільша в Європі алея сакур, що простягнулася уздовж берега Ужа, на Православній та Київській набережних. сакура квітне в кінці квітня - на початку травня. цвітіння сакури короткочасне, триває воно 2-3 тижні максимум. традиційно офіційні дні цвітіння сакури в Ужгороді відзначають з 25 квітня і до кінця травневих свят.
these trees grow only in Japan, several American states, and Transcarpathia. It is in Uzhgorod that the largest sakura alley in Europe stretches along the banks of the Uzh, on the Orthodox and Kyiv embankments. Sakura blooms in late April - early May. Sakura flowering is short-lived, it lasts 2-3 weeks maximum. Traditionally, the official days of sakura flowering in Uzhgorod are celebrated from April 25 until the end of the May holidays.
з приводу того, як ці чарівні дерева з'явились в моєму місті є дві основні легенди.
перша розповідає про принцесу, котра жила в місцевому замку практично в центрі міста. в певний період свого життя вона закохалась в простого хлопця, котрий працював на місцевому ринку і, як ви здогадались вже, ці стосунки були приречені на трагічний кінець.
There are two main legends about how these magical trees appeared in my city. the first tells of a princess who lived in a local castle almost in the center of the city. at some point in her life, she fell in love with a simple guy who worked in the local market and, as you may have guessed, this relationship was doomed to a tragic end.
так і сталось, але не через заборону вийти заміж за коханого, а через його підступність. справа в тому, що він вирішив скористатись коханням прекрасної принцеси у своїх корисливих цілях та випитав у дівчини про потаємні ходи під замком, начебто, для того, щоб прийти вночі та викрасти її і відвезти від суворого батька.
насправді ж, юнак хотів використати цю інформацію для того, щоб пограбувати королівську скарбницю.
and so it happened, but not because of the prohibition to marry a loved one, but because of his cunning. the fact is that he decided to use the love of the beautiful princess for his selfish purposes and asked the girl about secret passages under the castle as if to come at night and kidnap her and take her away from her stern father. the young man wanted to use this information to rob the royal treasury.
король дізнався про це заздалегідь і зміг затримати грабіжника, а коли зрозумів звідки хлопець отримав інформацію про підземелля, то наказав замурувати доньку в одній із стін замку.
ходять чутки, що дівчина була неймовірно гарною і саме в її честь в нас зацвіли сакури для того, щоб нагадувати всім про принцесу.
the king learned about this in advance and was able to detain the robber, and when he realized where the boy got the information about the dungeons, he ordered his daughter to be walled up in one of the castle walls. there are rumors that the girl was incredibly beautiful and it was in her honor that we blossomed sakura to remind everyone of the princess.
друга легенда не настільки трагічна та цікава. згідно з нею декілька століть тому повз наше місто їхали японські посли кудись до європи і зупинились на ночівлю біля міста. про це дізнались тутешні злочинці та пограбували їх забравши, навіть, саджанці молодих дерев.
the second legend is not so tragic and interesting. According to her, a few centuries ago Japanese ambassadors went past our city to Europe and stopped for the night near the city. the local criminals found out about it and robbed them by taking away even the saplings of young trees.
до речі японці та китайці (та і не тільки вони) дуже часто приїздять в наше місто, щоб подивитись на цвітіння сакур. так, цього року у нас через карантин затримався китаєць Юнчен Ї, котрий живе в місті Ченду та займається професійною фотографією. світлини створені саме ним, так, як я період цвітіння сакури просиділа вдома та не мала змоги сфотографувати (
by the way, the Japanese and Chinese (and not only them) very often come to our city to see the flowering of sakura. Yes, this year the Chinese Yongcheng Yi, who lives in Chengdu and is engaged in professional photography, was detained due to quarantine. the photos here were created by him as I sat at home during the sakura blossom period and was not able to take pictures (
Автор фото розповів, що після всіх подорожей світом його вражає саме наша, поважна ужгородська сакура, адже молоду, ще сором’язливу сакуру можна побачити у багатьох містах, а наша – масштабна, розкішна, доросла. фотограф називає її іншою.
а ось посилання на профіль фотографа, він публікує величезну кількість дивовижних пейзажів з усіх куточків світу.
The author of the photo said that after all his travels around the world, he is impressed by our, respected Uzhhorod sakura, because a young, still shy sakura can be seen in many cities, and ours - large-scale, luxurious, adult. the photographer calls her another. and here is a link to the profile of a photographer , he publishes a huge number of amazing landscapes from all over the world.
ще можна подивитись відео створене в період карантину де видно наскільки прекрасно виглядають вулиці з сакурами.
you can also watch a video created during the quarantine period where you can see how beautiful the streets with sakura trees look.
Кава
ох, далі потрібно розповісти про каву. насправді, мені було б легше повернутись на попередню роботу баристою та просто приготувати кожному читачу порцію еспресо із найсмачніших зерен, котрі привозять до нас зеленими та обсмажують практично біля міста.
oh, then we need to talk about coffee. it would be easier for me to return to my previous job as a barista and simply prepare for each reader a portion of espresso from the most delicious grains, which are brought to us by greens and fried almost near the city. на вибір є десятки сортів арабіки та мікси арабіки з робустою.для мене з усіх різновидів завжди був найсмачнішим - Монсун Малабар. це єдиний елітний сорт арабіки, котрий піддається вологій обробці. його сушать на березі Індійського океану протягом 7 тижнів в сезон мусонів. сам смак нагадує натуральний чорний шоколад та карамель. і це його природній смак, а не підсилювач чи ароматизатор.
there are dozens of varieties of Arabica and mixes of Arabica with Robusta to choose from. for me, of all the varieties, Monsun Malabar has always been the tastiest. this is the only elite variety of Arabica that can be wet treated. it is dried on the shores of the Indian Ocean for 7 weeks during the monsoon season. the taste itself resembles natural dark chocolate and caramel. and it is its natural taste, not an enhancer or flavoring.
тому не дивно, що з такою кількістю різноманітних сортів та кавових напоїв, у нас в середньому житель міста випиває 3-4 порції в день.
so it is not surprising that with so many different varieties and coffee drinks, we have an average city resident drinking 3-4 servings a day.
також в Ужгороді знаходиться найповніша кавова колекція з країн “кавового поясу”. а сама кавова чашечка у нас називається "фінджа" (нехай мене пробачать англомовні користувачі, але це слово перекласти неможливо).
якщо взяти історію, то саму традицію кавування нам привезли ще в 1318 році італійські Другети і на фоні цілої країни протягом багатьох років ми були особливими так, як практично 98% населення Закарпаття п'є виключно смажену зернову каву. всі інші почали таку традицію набагато пізніше і, зазвичай, вживали розчинну :)
Uzhhorod also has the most complete coffee collection from the countries of the "coffee belt". If we take the history, the very tradition of coffee was brought to us in 1318 by the Italian Drugeti and against the background of the whole country for many years we were special, as almost 98% of the population of Transcarpathia drinks exclusively roasted coffee beans. everyone else started this tradition much later and usually used soluble :)
недарма в Ужгороді існує прислів’я: «Львів славиться кав’ярнями, а Ужгород – кавою». ще декілька років тому львівські баристи дивувались туристам із Закарпаття, котрі просили приготувати для них цей чудовий напій по-особливому, а саме звучало прохання налити «в два рази менше води» в чашку, ніж вони звикли. і це їх шокувало.
No wonder there is a proverb in Uzhgorod: "Lviv is famous for coffee shops, and Uzhgorod - for coffee." A few years ago, Lviv baristas surprised tourists from Transcarpathia, who asked them to prepare this wonderful drink for them in a special way, namely the request to pour "twice less water" into a cup than they used to. and it shocked them.
так, ми п’ємо максимально міцні порції еспресо, а коли хочемо розслабитись переходимо на місцеве вино, котре варте окремого посту. а, якщо бути відвертим, то краще скуштувати і те, і інше чим просто читати.
до речі, є досить цікавий факт, коли у 1980 році проводили Олімпійські ігри в Москві, то ужгородських барист спеціально туди відвезли для того, щоб обслуговувати закордонних туристів та делегатів.
Yes, we drink the strongest possible portions of espresso, and when we want to relax, we switch to local wine, which is worth a separate post. and, to be honest, it is better to taste both than just to read. by the way, there is a rather interesting fact that when the Olympic Games were held in Moscow in 1980, Uzhhorod baristas were especially taken there to serve foreign tourists and delegates.
Скульптури
а тепер прийшов час розповісти про міні скульптурки в нашому місті. ось кожен із вас знає про величезну статую Свободи, котра впізнавана в цілому світі та є символом США. а якщо я вам покажу ось це?
and now it's time to talk about mini sculptures in our city. Here each of you knows about the huge Statue of Liberty, which is recognizable all over the world and is a symbol of the United States. what if I show you this?
це найменша у світі статуя свободи, котру встановили 20 липня 2011 року і з неї почалась колекція місцевих прикрас. до того ж ця статуетка є реально діючим маяком на несудохідній річці Уж. в цьому водоймищі щороку відбуваються жартівливі змагання "Ужгородська регата" де всі бажаючі пливуть наввипередки на самодільних плавучих засобах.
it is the world's smallest statue of liberty, which was erected on July 20, 2011, and began a collection of local jewelry. also, this statuette is a real lighthouse on the navigable river Uzh. In this reservoir every year there are humorous competitions "Uzhgorod Regatta" where everyone swims ahead on self-made floating means.
на сьогоднішній день по місту встановлено більше 30 міні скульптур авторства Михайла Колодко. серед них є пам'ятник кубику Рубика, Ференцу Лісту, сержанту Михайлу Штранк, художнику Глюку, Енді Ворхолу, Майклу Стренку, Моцарту, Гаррі Гудіні та багатьом іншим. а ще в нас є весела традиція - спеціально до всіляких визначних свят міні скульптурки одягають в костюми. і тому до карантину всі персонажі також підготувались та показали, як важливо виконувати заклики берегти себе від ковідки та дотримуватись заходів безпеки.
Today, more than 30 mini-sculptures by Mykhailo Kolodko have been installed in the city. among them are monuments to the Rubik's Cube, Ferenc Liszt, Sergeant Michael Strank, artist Gluck, Andy Warhol, Michael Strenk, Mozart, Harry Houdini, and many others. and we have a fun tradition - especially for all sorts of important holidays, mini sculptures are dressed in costumes. and therefore all the characters were also prepared for quarantine and showed how important it is to carry out calls to protect oneself from the clown and to observe safety measures.
місцевий фотограф Костянтин Черкай запропонував майстрині Ірині Лукашенко (котра створює костюми для скульптур) пошити захисні маски, котрі згодом використав для фотосесії нижче:
local photographer Konstantin Cherkay suggested that master Irina Lukashenko (who creates costumes for sculptures) sew protective masks, which he later used for a photoshoot below:
весь альбом фотографій можна подивитись за ось цим посиланням
The entire photo album can be viewed at this link
на цьому все, сподіваюсь вам сподобалась інформація в цій статті, згодом я, нарешті, виберусь з домівки, зроблю авторські фотографії скульптур і цікавих місць та розкажу про їх історії більш детально
звичайно, якщо вам це буде цікаво 😊
That's all, I hope you liked the information in this article, later I will finally get out of the house, take original photos of sculptures and interesting places and tell about their stories in more detail of course, if you find it interesting 😊
фото використані за згодою автора photos used with the consent of the author#ua #teamukraine #mycountry
Велика подяка за таку потужну статтю!
Це один із взірців, якими мають бути статті української спільноти на HIVE. Якщо усі причетні до спільноти намагатимуться писати круті тексти від душі - спільнота матиме впевнене майбутнє. Респект!
Щодо самого змісту - цікаві, корисні та не очевидні факти, які для мене стали відкриттям, хоча в Ужгороді буваю нерідко. Зайвий привід ще раз приїхати до Ужгорода та на Закарпаття.
Слава Україні! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Героям Слава! Дуже приємно читати такий фідбек, дякую! Насправді, в Ужгороді ще багато подібних цікавинок та фактів про які, навіть, місцеві жителі не завжди в курсі ) Постараюсь тримати планку та продовжувати писати цікаві пости )
Круто. Одразу захотілось в Ужгород на каву. Позитивний вийшов у вас пост, підозрюю, що і ви оптиміст ще той) будемо дружити:)
з задоволенням! )) приємно, що пост викликав подібну реакцію )
Beautiful publication from your country, you can see that it is very beautiful. Medellin coffee looks very good, I am a coffee lover. Very good post @scrodinger
Thank you 🙃
very nice to read such a wonderful review
Twitter - ~~~ embed:1263452143111061509 😇 twitter metadata:bHhfa3VwZXJ8fGh0dHBzOi8vdHdpdHRlci5jb20vbHhfa3VwZXIvc3RhdHVzLzEyNjM0NTIxNDMxMTEwNjE1MDkg8J+Yh3w= ~~~
3000 слів!!! Після вашої статті роботи інших авторів, які полюбляють покалацати по клавіатурі просто, як чернетка.
На майбутнє порада 300-500 слів оптимальний варіант. Хоча, на мою Думку Ваша робота може стати переможщем в конкурсі. Був радий знайомству.
така кількість слів вийшла випадково ) написала пост практично за один вечір в нотатки телефону і там кількість слів не показувало, тому сама здивувалась потім від об'єму і досить довго вагалась чи варто аж такий величезний пост публікувати )
якось просто затягнуло і постійно виникали нові думки з приводу того, що можна добавити для більшої цікавості. рука не піднялась скорочувати, вірніше, навіть не розуміла де можна було б щось забрати, бо все ж наче потрібно було озвучити та пояснити )
Мені здається, що текст має бути природнім, а не обмеженим якимись приписами.
Цей текст вийшов максимально наповненим, в ньому немає зайвого, в той же час немає відчуття, що щось не дописали, не додумали, не допрацювали.
Як то кажуть, тема розкрита повністю 👍
Я це прекрасно розумію! Дуже цікаво, скільки часу знадобилось на написання такого, не побоюсь цього слова, шедевру?
Якщо людині легко написати 3000 слів, то навіщо її обмежувати ? Плюс, не забувай це з перекладом
Навіщо відразу сперечатись, я просто висловив свою думку :)
Класний пост ! Після вашої статті дуже закортіло приїхати в Ужгород на декілька днів :)
дякую! ) приїздіть обов'язково! сакури у нас тільки один раз в рік, але кава, вино та скульптурки доступні завжди )
Вподобайка🥰
приємно 🙃
Очень круто! Ужгород один из самых наиболее любимых городов Украины!
большое спасибо ) приятно такое читать 🙃
Отличный пост и отличный материал!
Если фото не авторские то лучше указывать источник, чтобы не было проблем с авторскими правами!
спасибо! )
по поводу фотографий, где автор известен добавила ссылки на них и согласовала использование. но не всегда, к сожалению, можно вычислить первоисточник на который ссылаться либо автора.
в дальнейшем фотографии будут уже только авторские, поэтому единоразовая "проблемка" )
ОГОГО як багато)))... а головне цікаво і гарно)))
дякую! не очікувала, що допис зможе викликати стільки схвальних відгуків ) приємно )
Якщо не секрет, скільки часу витратили на написання статті?
Ви велика молодчинка, це величезна робота написати такий змістовний, цікавий опис міста. Чекатиму нових Ваших творінь, впевнена вони будуть ще кращими.
дякую за такий відгук) я аж засмущалась 😌
Це просто неймовірно! Дякую вам за таку прекрасну роботу, навіть не уявляю, скільки часу займає написання такої докладної статті :)
Я отримала величезне задоволення, особливо сподобалося про міні-скульптури! Це ж настільки мило та незвичайно 🤗
Дякую вам!
Дякую за Ваш відгук! )) дуже приємно читати подібне 🖤
З приводу скульптурок, то на сьогоднішній день їх в місті, як виявилось, вже більше 40 штук, тому потрошки "полюю" на них ) раптом, комусь в нагоді стане вся ця інформація, якщо випадково завітає до Ужгороду )