Нарешті у нас впав дощ. Земля хоч трохи нап'ється вологи і рослини втамують свою спрагу. Ми, звісно, поли вали що могли - куди дотягнувся шланг, поливали з його використанням. Куди ні, набирали в бочку і тоді вже поливачкою, бо город великий, а недавно пересаджені помідори та перець могли загинути. Але картопля, цибуля, морква, буряк також потребували вологи для росту, а земля останнім часом нагадувала порох, а не власне землю.
Дощові хмари вже декілька днів десь товклися на горизонті, десь у сусідніх селах падали дощі, але не в нас. Ну, тобто було кілька крапель, а вчора вночі було навіть схоже, що дощ почався, бо по даху трішки забарабанило, але я навіть не впевнена, що вчорашній "дощик" пилюку змив.
А от сьогоднішня гроза точно змила 😊. Навіть калюжі недовгий час були, поки їх не втягнула спрагла до вологи земля.
